СБУ намацала слабке місце Путіна

За останню добу я прочитав десятки інтерпретацій розмови американського президента Дональда Трампа з Путіним. Більшість аналітиків як на Заході, так і в Україні вважають, що Путін абсолютно цинічно затягує мирні переговори і, фактично, намагається їх торпедувати.

Більшість впевнена, що навіть вже прийняті умови Путін збирається порушувати (це, до речі, продемонстрували і обстріли України одразу після переговорів).

Абсолютно із цим погоджуючись, все ж хотів би звернути увагу на ще один важливий аспект. У ході переговорів ми могли чітко побачити те, чого Путін насправді боїться. Причому боїться настільки, що хоче припинити якнайшвидше.

Масштабні удари СБУ по НПЗ Росії змушують російського диктатора погоджуватись на припинення атак по енергетиці. Тобто Путін у першу чергу просить не про скасування західних санкцій.

Йому важливо припинити санкції від СБУ. Чому? Бо санкції СБУ дуже успішні для України, а для РФ від них величезні прямі збитки. Кожен приліт – це від 50 до 100 мільйонів доларів вартості нафти та обладнання.

Але ще більш важливими є збитки непрямі – через зірвані контракти та розірвані ланцюги постачання. Мова йде про мільярди доларів. За оцінками експертів-економістів, у росіян значно знизились надходження до бюджету від нафто-газової сфери. І це дуже чуттєва історія для російського диктатора і його країни-бензоколонки.

З цієї історії можна зробити кілька висновків.

Перший. Можемо констатувати, що удари дронів СБУ по НПЗ – це один з факторів, який дає можливість Україні у нових геополітичних умовах відстоювати свої інтереси з позиції сили та свідчать про суб’єктність нашої країни.

Тобто ударами по НПЗ, Служба посилила переговорні позиції України – це один факторів, які змушує ворога йти на поступки.

І другий. Росіян до переговорів можна змусити тільки силою.

Пам’ятаю, до виборів у команді Дональда Трампа часто говорили про так званий «мир через силу». І з переговорів Трампа і Путіна видно, що останнього змушують йти на поступки якраз там, де він цю силу відчуває.

Сподіваюсь, що на цю особливість російського диктатора у Вашингтоні звернуть якнайбільше уваги.