Інсталяції "вражають", – Андрющенко розповів про російську пародію на МакДональдз у Маріуполі

Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко в ефірі 24 Каналу розповів, що кафе, що відкрили росіяни в окупованому Маріуполі МакФлай, є абсолютним аналогом МакДональдза. Воно роблене в стилі американських кафе 1950-х років.

"Весь декор кафе – це відображення того, що відбувається на окупованій території і в Росії також. Тобто ось вам Йосип Сталін, Юрій Гагарін, Мартін Лютер Кінг. І це все поруч, хоча абсолютно несумісні речі з точки зору ідеології та того, що "продають" на окупованих територіях. Тобто якщо вони боряться з "розгнузданим об'єднаним Заходом", то до чого тут Елвіс Преслі? А якщо ні – то з ким тоді боряться?" – сказав Петро Андрющенко.

Американський стиль у виконанні росіян

Він пояснив, що за часів Річарда Ніксона в США активно переслідували комуністів. Елвіс Преслі був одним із тих, хто підтримував цю політику та хотів рішуче боротися і зі сталінізмом, і з комунізмом. І ось тепер вони "поруч" – в окупованому Маріуполі, демонструють, що таке сучасний "русскій мір".

Весь цей "вінегрет" у сучасній російській ідеології яскраво демонструє цей заклад. Адже якщо вони викорінюють в Україні все, що стосується свободи, то як одночасно можуть уживатися Елвіс Преслі та Йосип Сталін? Це, як то кажуть, або хрестик зніміть, або дещо вдягніть,
– сказав Петро Андрющенко.

Він додав, що нині в російському інфополі Сполучені Штати вже не є ворогом. Навпаки, тепер для росіян США – "друг". Очевидно, що у їхніх відносинах спостерігається тотальне потепління.

Андрющенко вважає, що кафе, яке росіяни відкрили в Маріуполі, яскраво демонструє, до чого прагне адміністрація Владіміра Путіна та Дональда Трампа.

Ось такі кафе є і в США, і в Росії – вони разом хочуть розповідати світові про свій вплив і нав'язувати цю ідеологію всім нам. Там, де, за їхньою логікою, мають бути поруч Елвіс Преслі та Йосип Сталін,
– додав Андрющенко.

Він підсумував, що це і є сучасна картина ультраправого націоналізму в американському форматі, який, з одного боку, демонструє Путін, а з іншого – адміністрація Трампа.