Спецглушники, штучний інтелект, дрони та супутники: як обрання Папи стане техноконклавом
Спецглушники, штучний інтелект, дрони та супутники: як обрання Папи стане техноконклавом

Спецглушники, штучний інтелект, дрони та супутники: як обрання Папи стане техноконклавом

У Ватикані готуються до конклаву: новий Папа стане відомий після 7 травня. Секретна зустріч кардиналів, на якій буде обрано наступного главу Римсько-католицької церкви, розпочнеться 7 травня. Про це повідомило високопоставлене джерело у Ватикані, уточнивши, що дата була затверджена під час закритої зустрічі кардиналів, яка відбулася після похорону Папи Франциска.

Участь у конклаві можуть взяти 135 кардиналів віком до 80 років. Саме їм належить ухвалити рішення, хто очолить церкву з 1,4 мільярда вірян по всьому світу. Останні два конклави – у 2005 та 2013 роках – тривали лише два дні, однак цього разу передбачити тривалість зборів важко. Ще одна особливість конклавів XXI століття – особливі заходи безпеки проти використання технологій. Адже тепер за виборами Папи можуть стежити дрони та супутники.

Як відбуватиметься обрання Папи і як у Ватикані обмежуватимуть технології – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Конклав: як обирають Папу

Сама процедура виборів Папи залишається майже незмінною вже близько восьми століть. Кардинали з усього світу збираються у Ватикані, де відбувається закрите голосування в Сікстинській капелі.

Перед початком голосування відправляють спеціальну месу, а після того, як прозвучать слова: "Extra omnes" – "Всі – геть", капелу залишають усі, крім кардиналів-виборців. Тоді вони фактично опиняються у повній ізоляції.

Після цього щодня проводяться чотири раунди голосування. Кардинали обирають Папу, вписуючи ім’я кандидата на аркуш із заголовком "Eligo in summen pontificem" ("Я обираю верховного понтифіка"). Бюлетені складають в урну, їх рахують троє призначених кардиналів-нагладачів, а потім спалюють.

Для обрання потрібна більшість у дві третини голосів. Якщо цього не вдається досягти, голосування продовжується. У разі, якщо процес затягується більше ніж на 12 – 13 днів, допускається перехід на голосування простою більшістю.

Що відомо про Папу Франциска

Хорхе Маріо Бергольйо, більш відомий як Папа Франциск, народився 17 грудня 1936 року в аргентинській столиці Буенос-Айрес та помер 21 квітня 2025 року. Він став 266-м Папою Римським і першим в історії главою Католицької церкви з Латинської Америки, а також першим єзуїтом і першим Папою з південної півкулі. Його обрання 13 березня 2013 року ознаменувало справжній поворотний момент: вперше за понад 600 років попередній Папа – Бенедикт XVI – добровільно зрікся престолу, передавши церковне кермо в руки Бергольйо.

Своє папське ім’я він обрав на честь святого Франциска Ассізького, відомого покровителя бідних і захисника природи. Під час свого понтифікату Франциск просував ідеї соціальної справедливості, захисту довкілля та церковної відкритості. У 2015 році він видав енцикліку Laudato Si’, яка стала першим масштабним зверненням Ватикану до світу щодо кліматичної кризи. У політичних та моральних заявах Франциск часто виступав на боці знедолених, закликав до поваги до мігрантів і засуджував жорстокість війни та економічної нерівності.

Його понтифікат вирізнявся помітно м’якшим і водночас рішучим тоном. Він не змінював доктрину церкви, однак говорив про потребу емпатії, зокрема щодо ЛГБТ-спільноти, розлучених католиків, жінок у церкві. Франциск неодноразово наголошував, що католицька церква має бути "польовим шпиталем", а не трибуною для засудження.

На тлі глобальних криз Папа активно розвивав міжрелігійний діалог – зустрічався з лідерами ісламського світу, юдейськими та православними ієрархами. Він намагався перетворити церкву на гнучкіший інститут, спроможний реагувати на сучасні виклики, і водночас зберігав сакральну тишу в питаннях, де церква залишалася консервативною.

У своїх висловлюваннях Франциск не оминув тему України. Франциск неодноразово висловлювався щодо повномасштабної війни, розпочатої Росією у 2022 році. Його звернення закликали до миру: зокрема в березні 2022 року Папа відкрито назвав вторгнення Росії нелюдським та огидним і помолився за загиблих у Бучі. Водночас його прагнення до дипломатичного балансу й готовність говорити про "помилки обох сторін" неодноразово викликали обурення серед українців та усієї Східної Європи.

Останні роки його життя супроводжувалися проблемами зі здоров'ям. Франциск переніс кілька операцій і дедалі частіше з'являвся на публіці в інвалідному візку. Його останній публічний виступ відбувся на Великдень у квітні 2025 року. За добу після цього, на 88-му році життя, він помер у своїй ватиканській резиденції.

Дим як знак: як дізнаються, що обрано нового Папу

Зовнішній світ дізнається про результат голосування за кольором диму з димаря над Сікстинською капелою. Якщо з труб виходить чорний дим – нового Папу ще не обрали. Білий дим, навпаки, означає: "Habemus papam!" – "Маємо Папу!"

Це можливо завдяки хімічним речовинам, які додають до спалених бюлетенів – вони або затемнюють, або вибілюють дим.

Ім’я нового Папи спершу не оголошують. Спочатку його побачать лише ті, хто зібрався на площі Святого Петра.

Сувора безпека: Ватикан у цифрову епоху

У 2025 році кардинали голосуватимуть в умовах безпрецедентних викликів безпеки. Від штучного інтелекту та дронів до супутників і мікрофонів, які не видно простим оком, – технології стали серйозним фактором для організаторів конклаву, пише Wired.

Ще з 2013 року, коли обирали Папу Франциска, вживалися надзвичайні заходи: перевірки на наявність мікрофонів, застосування глушників сигналу, заборона на використання електроніки. І нині, наприкінці першої чверті XXI століття, всі ці методи лише посилюються.

У місцях, де перебуватимуть кардинали, встановлюють спеціальні глушники радіосигналу. Це унеможливлює будь-який зв’язок або передання інформації. Саму будівлю ретельно перевіряють на предмет прихованих пристроїв.

Вікна під плівкою, двері зачинені

Щоб уникнути зовнішнього спостереження, вікна в приміщеннях, де перебувають виборці, заклеюють непрозорою плівкою. Згідно з правилами, кардинали не можуть навіть виглядати у вікно. Адже сучасні супутники здатні зчитувати міміку, а алгоритми ШІ – розпізнавати рухи губ.

Під час зустрічей та в спальнях кардиналам заборонено навіть виглядати у вікно. Ще до їх прибуття співробітники Ватикану заклеюють шибки матовою плівкою, аби жоден журналіст, супутник чи дрон не зміг зробити знімок ізсередини.

Конклав проходить у повністю замкненому просторі. Кардинали житимуть у резиденції Domus Sanctae Marthae ізольовані від зовнішнього світу – без мобільних телефонів, телевізора чи газет.

Ватикан – найменша країна у світі, площею всього 0,44 квадратного кілометра. У ньому понад 650 камер відеоспостереження, які контролюються з підземного центру. Гвардія Швейцарії, попри традиційний вигляд, має у своєму розпорядженні важке озброєння та діє як повноцінна армія.

Очікується, що після завершення конклаву до Ватикану прибудуть до 200 тисяч людей, аби побачити, хто стане новим обличчям Католицької церкви.

Источник материала
loader
loader