У столиці до Дня Європи виконали гімн ЄС

Джерело: Укрінформ

Твір Бетховена виконав Симфонічний оркестр Національної філармонії України за підтримки Національної академічної хорової капели “Думка”.

Генеральний директор Нацфілармонії Михайло Швед зазначив, що концерт став ушануванням Декларації Робера Шумана – історичної ініціативи, що заклала основу об'єднаної Європи. Адже фінал Дев’ятої симфонії Бетховена - «Ода до радості» на слова Фрідріха Шиллера - з 1985 року є гімном Європейського Союзу.

"В нас була ідея влаштувати на День Європи такий захід, який би показав і нам, і нашим західним партнерам, що ми є частиною європейського співтовариства. Ми цивілізаційно, культурно та духовно в Європі. Попри те, що ми поки не є членами безпосередньо Європейського Союзу, менше з тим, ми перебуваємо в цій цивілізаційній парадигмі. Цей музичний твір має символізувати всім нам, що ми - з Європою, а Європа - з нами разом до перемоги", - сказав Швед.

За його словами, концерт відвідали представники дипломатичного корпусу понад 10 країн. А безпосередньо виконавцями стали понад 150 музикантів з різних куточків України, двоє з них служать у Збройних силах від самого початку повномасштабного вторгнення РФ.

"Диригент і військовослужбовець Назар Яцків працює в Дніпрі, Ольга Ус (мецо-сопрано) також з Дніпровської опери, Сергій Бортник (тенор) – соліст Національної філармонії України. А Тарас Бережанський (бас) є солістом Львівської національної опери і вже також солістом нашої філармонії", - зауважив Швед.

За словами диригента Дніпровського театру опери і балету Назара Яцківа, підготуватись до такого великого концерту було нелегко.

"Не завжди вдавалось провести репетиції. Ви знаєте, що нещодавно була багатогодинна тривога, і в той день з запланованої тригодинної репетиції нам вдалося порепетирували лише хвилин 20. Та провести концерт стало можливим завдяки співпраці Національної філармонії і платформи "Культурні сили". Завдяки тому, що (військове) керівництво погодилось на таку співпрацю, нас відпускали. І до 9 травня, до Дня Європи нам вдалося зробити цей проєкт втілити. Це концерт вдячності нашим європейським партнерам, які підтримують нас, і ми хочемо підтримати їх", - сказав він.

Відомий культурний діяч і військовослужбовець, учасник Культурних сил Остап Українець зазначив, що концерт 9 травня став проявом того, як мілітарна культура переплітається зі цивільною, адже глядачі змогли побачити на сцені єднання музикантів цивільних і військових.

“Ми більше не повинні шукати місце мілітарної культури в сучасній українській. Маємо констатувати – це частина того, чим сьогодні живе українське суспільство. Збільшується взаємний вплив між військом та цивільними. Тепер вже не так, як в 2014-2016 роках, коли існувало окреме "гетто" військової літератури чи військової культури. Тепер є всі засади для того, аби мілітарна культура органічно вливалася у мову мистецтва", - наголосив Українець.

Соліст Тарас Бережанський розповів, що від початку російського повномасштабного нападу у 2022 році висловив бажання бути корисним державі у Збройних силах. Проте не припинив займатись творчою діяльністю.

"Від початку повномасштабного вторгнення, як і всі, я пішов теж до ТЦК, не думаючи про професію. Я був артистом без будь-якого військового досвіду. Мені сказали спочатку, що потреба - в тих, хто хоч щось уміє. Але потім... навчився стріляти, проходив вишколи й підписав контракт. Зараз я служу в добровольчому формуванні "Мрія", яке підпорядковується також ЗСУ. Ми є частиною ППО. Саме через те, що це добровольче формування, маю можливість і працювати, і чергувати", - розповів Бережанський (позивний Опера).

Він також додав, що на репетиції постійно бракувало часу.

"Нам... завжди хочеться більше часу, більше підготовки. Адже ми, музиканти, ми перфекціоністи. Але, звісно, професіоналізм всіх колективів і наш як виконавців теж дається взнаки. Було обмаль часу, але і його вистачило на підготовку цього складного, грандіозного й великого твору", - зазначив соліст.

Проєкт організовано Національною філармонією України у партнерстві з Міністерством культури та стратегічних комунікацій, платформою "Культурні сили" і за інформаційної підтримки Укрінформу.