Росіяни хочуть ховати авіацію в укриття: які літаки не вдасться врятувати

В укриттях може розміщуватися лише тактична авіація. Про це 24 Каналу розповів авіаційний експерт Костянтин Криволап, зазначивши, що Росія стикається з серйозними проблемами внаслідок українських ударів по аеродромах, що знижує бойову ефективність її авіації.

Чому Росія не може ховати в укриття стратегічну авіацію

Авіаційний експерт вважає, що Росія навряд чи вирішила будувати укриття саме після операції "Павутина". Ці розмови в Росії точаться ще з травня минулого року. Вже наприкінці 2024-го було ухвалено конкретне рішення щодо цього.

У той час російські "z-воєнкори" активно обговорювали різні варіанти укриттів. Вони наголошували, що такі споруди зменшують імовірність ураження літаків, а головне – унеможливлюють визначення точної кількості авіації на конкретному аеродромі. Відповідно, це ускладнює планування атак: немає впевненості, чи є сенс бити по конкретному об'єкту.

У росіян виникла серйозна проблема: після українських ударів вони були змушені відкотитися по аеродромах на відстані, з якої тактична авіація або втрачає ефективність, або її використання значно ускладнюється. Аеродроми – "Халіно", "Курськ", "Міллерово", "Балтімор", "Морозовськ" і "Приморсько-Ахтарськ" – раніше дозволяли літакам Су-34 з авіабомбами та супроводом Су-35 ефективно діяти: швидко злітати, скидати КАБи, повертатися, перезаряджатися й знову вирушати в бій.

Це давало змогу робити велику кількість ударів,
– наголосив Костянтин Криволап.

Зараз, завдяки діям наших безпілотників, ситуація змінилася. У Криму росіяни перебувають у постійній напрузі. Щойно з'являється інформація про зліт дронів, літаки або підіймають у повітря, або терміново переміщують на інші аеродроми. У районі від Ростовської області до Курської вони намагаються взагалі не підпускати авіацію ближче, ніж на 300 – 400 кілометрів до лінії фронту.

Після атак на "Енгельс", "Бутурлинівку", "Липецьк-2", "Халіно", "Курськ" росіяни усвідомлюють, що навіть глибоко в тилу літаки залишаються в зоні ризику. Переміщення їх ще далі – за 600 кілометрів – не розв'язує проблему. Наприклад, під час операції проти "Енгельса-2" були зафіксовані літаки Су-34 і Су-30.

Тобто кількість літаковильотів суттєво зменшилась, і відповідно кількість КАБів була вже не такою, як хотіли б росіяни. Хоча обмежень щодо використання цих авіабомб у них немає,
– поділився авіаційний експерт.

Аеродром "Дягілєво" також був атакований. До сьогодні невідомо точно, які саме літаки були вражені – Су-30 чи Су-34, вони мають схожий силует згори. Ця база вважається досить далекою для розміщення тактичної авіації, але дрони змогли завдати удару навіть там.

Отже, росіяни розуміють необхідність будівництва укриттів. Який рівень захисту мають ці споруди – сказати складно. Але стратегічну авіацію у таких укриттях вони закрити не зможуть, оскільки це порушує домовленості між Росією та США. Попри вихід Москви з багатьох договорів щодо контролю над ядерним озброєнням, діє певна угода.

"Вона забороняє росіянам і американцям закривати свої бомбардувальники в якихось сховищах. Вони домовились мати постійний доступ за допомогою космічних супутників та бачити всі переміщення стратегічної авіації", – зауважив Криволап.

До стратегічної авіації Росії, можна віднести:

• Ту-22М3;
• Ту-95МС6;
• Ту-95МС16;
• Ту-160.

Отже, приховування бомбардувальників у закритих укриттях розцінюватиметься як порушення домовленостей.