У Грузії змінили закон про свободу слова, розширивши поняття наклепу

Контрольований партією влади «Грузинська мрія» парламент Грузії прийняв поправки до закону про свободу висловлення думки, які суттєво посилюють правила, що стосуються наклепів. Про це пише NewsGeorgia. 

Ініціатива, що належить депутатам від керівної партії, розглядалася у пришвидшеному режимі. На її прийняття знадобилося лише два дні. У третьому читанні 83 депутати, присутні на засіданні, одностайно підтримали зміни.

Закон уточнює визначення наклепу як «заяву, що містить суттєво помилковий факт і ганьбить ім'я людини». Водночас чинного формулювання виключається умова, що така заява має завдавати шкоди — тепер достатньо, що вона «ганьбить ім'я».

Одна з ключових змін – перенесення тягаря доведення помилковості висловлювання на відповідача — саме він повинен буде довести, що поширена ним інформація не містить істотно помилкового факту. Суд звільнить позивача від зобов'язання доводити свою правоту.

Якщо ж інформація справді виявиться хибною, але відповідач доведе, що виявив сумлінність (наприклад, зробив розумні кроки для перевірки інформації перед поширенням), його можуть звільнити від відповідальності.

Також скасовується норма, що захищає людину від відповідальності за наклеп, навіть якщо його твердження виявилося хибним, але служило суспільному інтересу або поширювалося за згодою потерпілого.

Серед іншого закон передбачає скорочення терміну, відведеного на примирення сторін у суді – з місяця до десяти днів. Якщо публікації спростування чи виправлення буде недостатньо, суд зможе зобов'язати відповідача виплатити матеріальну компенсацію.

Депутат від «Грузинської мрії» Давид Матікашвілі сказав, що закон матиме 100-денну ретроактивну силу. Це означає, що заяви, зроблені до набрання чинності законом, але які підпадають під цей 100-денний термін, також регулюватимуться новими, більш жорсткими нормами.

Як повідомляє Geororgia News, критики побоюються, що запропоновані зміни можуть серйозно обмежити свободу слова в країні і використовуватися для тиску на медіа, активістів і опозицію. Вони вважають, що в такий спосіб керівна бореться зі своїми опонентами в умовах політичної кризи.

У Євросоюзі заявили, що закон про іноагентів, який набув чинності у Грузії 31 травня, є «серйозним кроком назад для демократії країни». Грузинську владу закликали звільнити всіх несправедливо затриманих журналістів, активістів, протестувальників та політичних лідерів.

Раніше дослідницька організація «Центр медіа, інформації та соціальних досліджень» (CMIS) зафіксувала в Грузії 342 випадки порушення прав представників медіа з травня 2024 року до 2 травня 2025 року. 

Фото: парламент Грузії / Formula News