/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F6779f080c3b33fbf6c69cb84c14fd9dc.jpg)
"Дронова революція" під питанням: чому нова зброя на полі бою не стане єдиним рішенням
БПЛА змінили правила гри на кожному з фронтів
Україна — одна з перших країн, яка воює у повномасштабному конфлікті з широким застосуванням безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і навіть наземних роботизованих систем. Розвідувальні та ударні FPV-дрони, перехоплювачі та морські безпілотники стали звичним інструментом для різних видів військових операцій.
То як далі модернізуватимуть дрони? Чи існує техніка, що не втримає "конкуренцію" і незабаром зникне з поля бою? Відповіді на ці питання знайшов "Телеграф".
Хімічні атаки й нові бойові заряди
Сьогодні розпіарений танк ЗС РФ типу Т-90М "Прорив", який важить близько до 48 тонн і коштує 4-5 мільйонів доларів США, можна вивести з ладу за допомогою дронів-камікадзе типу FPV вартістю близько 500 доларів. Навіть з багатошаровим бронюванням цей танк не здатен вистояти проти масованих нальотів дронів, особливо якщо удари припадають на кормову (задню) частину.
Це лише один з безлічі прикладів того, як українські військові успішно інтегрують дрони у свої операції. Не секрет, що ворог також помітно збільшив використання безпілотних апаратів. За останні місяці фіксуються рекордні хвилі повітряних атак — лише за одну ніч 9 липня 2025 року було запущено 728 БПЛА і 13 ракет. Безумовно, на фронті росіяни в першу чергу тиснуть масою, але вдосконалюють і дрони: обладнують їх сучасними камерами, потужнішими бойовими частинами тощо, а у справі використання дронів на оптоволокні досягли, на жаль, значних успіхів.
То чого далі можна чекати від модернізації безпілотників? Як пояснює в коментарі для "Телеграфу" військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, основні покращення найближчим часом торкнуться саме бойової начинки дронів.
Він нагадує, що росіяни вже давно використовують FPV-дрони для скидання хімічної зброї просто в українські окопи. Кидають також і гранати з хімічним наповненням. За даними Генерального штабу ЗСУ, лише у травні 2025 року було зафіксовано 888 випадків застосування Росією боєприпасів із хімічними сполуками. Це не щось нове і повторити це технічно важко не буде, інша справа, що такі дії є забороненими міжнародним правом. Застосування хімічної зброї порушує Женевські конвенції та вважається воєнним злочином.
Тому в Україні відбувається активна модернізація інших бойових зарядів — таких як термобаричні, фугасні та інші. З часом види наповнення будуть еволюціонувати, зростатиме і потужність вибухових речовин, і технічні можливості самих дронів. Тестувати будуть також різні габарити БПЛА.
"Коли дрон має пролетіти 40-50 кілометрів з потужною бойовою частиною і водночас тягнути бобіну з оптоволокном, розмір буде мати значення. Більші дрони забезпечують більшу дальність і можуть нести більш руйнівні боєприпаси", — пояснює експерт.
Зброя майбутнього чи лише доповнення?
Ще три роки тому ніхто й гадки не мав, що дрони стануть настільки важливою частиною наземного бою. Утім, як зауважує військовий експерт і аналітик Defense Express Іван Киричевський у розмові з "Телеграфом": дрони знищують можливість сконцентрувати сили на одному напрямку. Це парадокс, адже саме це є основою будь-якої наступальної операції.
"Раніше треба було зібрати всі сили, загнати танкову дивізію вперед і пробивати оборону. Тепер це вже не працює. Це перший елемент. Другий елемент полягає в тому, що ніхто не знає, як протидіяти цьому ефекту. Всі розуміють, що він існує, але не знають, як його зламати", — говорить він.
За його словами, дрон це не панацея та не "зброя для бідних країн", як іноді їх називають.
"Якщо потрібно знищити три танки, то близько пʼяти керованих 155-мм артилерійських снарядів впораються з цим завданням за кілька хвилин. Натомість дрони потребують значно більше часу — у кращому випадку до пів доби. До того ж слід враховувати, що на кожне влучне попадання дрона припадає в середньому близько 15 промахів", — говорить Киричевський.
Він закликає не захоплюватися міфом про "дронову революцію", яка нібито витісняє інші види озброєння, засоби ведення війни і тактики. "Нове — це добре забуте старе", — підсумовує він.
А як же примарний Чорноморський флот РФ?
Як говорить в розмові з "Телеграфом" військовий аналітик, ветеран російсько-української війни та майор запасу Олексій Гетьман, все ж існує техніка, яка поступово втрачає актуальність, або радше відходить на другий план. До прикладу, великі військові кораблі у прибережних водах.
"Згадаймо хоча б Чорноморський флот РФ, який зазнав значних втрат від нашого "москітного флоту". Саме безекіпажні дрони-малюки змогли відігнати російський флот із західної частини Чорного моря, дістаючи його навіть у російських портах. Відтак, сьогодні російський флот виконує свої функції не більше ніж на 15%. Це можна вважати справжньою перемогою на морі", — говорить він.
Нагадаємо, основна частина російських бойових кораблів була змушена залишити Севастополь і переміститися до Новоросійська. Вся їхня діяльність наразі обмежується короткими виходами для запуску ракет, після чого кораблі повертаються в захищені бази.
На думку Олексія Гетьмана, зміна формату війни зовсім не означає, що зникнуть класичні сухопутні операції чи контактні стрілецькі бої. Крім того, було б помилкою стверджувати, що вся броньована техніка цілковито втратить свою актуальність.
Твердження, що у війні не буває абсолютно марної зброї чи способів ураження, підтверджує й військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
"Вся техніка це частина комплексу засобів. Питання в тому, як правильно її використовувати. Ось, наприклад, танки. Часто можна почути, що танки вже у минулому і не мають сенсу, але це не так. Їх просто потрібно адаптувати до сучасних умов бою. І я не маю на увазі те, як це роблять росіяни, коли перетворюють танки (намагаючись убезпечити їх від ударів FPV-дронів — Ред.) на якісь сараї або ангари", — говорить він.
"Фактично, танки ще у 2022 році втратили свою першочергову функцію. Іноді цивільні уявляють танковий бій як дуель: машини виїжджають назустріч одна одній, і перемагає той, хто має кращу броню, точність, дальність пострілу чи систему управління вогнем. Утім, прямих танкових боїв лічені випадки", — підкреслює Коваленко.
Якщо переглянути всі епізоди застосування танків, то можна переконатися, що лише у 5% випадків вони використовувалися для прямої атаки. Переважно ж вони забезпечують вогневу підтримку — діють як заміна артилерії.
"Серед військових засобів, які поступово відходять на другий план є протитанкові ракетні комплекси, такі як Javelin, NLAW та український "Стугна-П". У 2022 році вони відігравали надзвичайно важливу роль, але зараз їх дедалі більше витісняють FPV-дрони. Але це не означає, що ПТРК уже нікуди не годяться. Вони все ще ефективні у поєднанні з іншими засобами", — вважає Олександр Коваленко.
Крім того, за словами експерта, до українського "Стугна-П" є інтерес на Близькому Сході. Там якраз специфічна місцевість, де така зброя дуже затребувана.
"На жаль, війни триватимуть. Судячи з усього, нам не уникнути Третьої світової війни, оскільки загострюються розбіжності між потужними країнами світу. І якщо така війна почнеться, то буде переважно дроновою. Без сумніву, БПЛА стануть ключовим елементом майбутніх збройних конфліктів", — резюмував Олексій Гетьман.
Отже, питання не в тому чи потрібні танки та артилерія, а у тому як армії будуть застосовувати звичну бронетехніку у нових умовах. Адже найнебезпечніша пастка — це віра в "чудо-зброю". Важливий урок української війни: дрони хоч і можуть замінити солдата та "залізо" на полі бою, не стануть єдиним рішенням. Майбутнє належить не монополії роботів, а розумній інтеграції з усім спектром озброєнь. І навіть класична піхота залишається незамінною для утримання територій. Країни, які зрозуміють ці нові правила першими, отримують вирішальну перевагу в майбутніх конфліктах.
Нагадаємо, за словами американського політолога Януша Бугайського, саме фактор зміни характеру сучасної війни, може стати каталізатором міжнародної ескалації. Відтак, Польща і Литва вже цього вересня можуть стати об’єктами провокацій під час спільних маневрів Росії та Білорусі "Захід-2025". Експерт підкреслює, що хоча обидві країни вже зміцнюють кордони та будують укріплення від танків, агресія може відбуватися й через кібервійну або ж дронові атаки.

