З початку великої війни поліція в 10 регіонах закрила більше справ щодо порушення прав журналістів, ніж відкрила, — ІМІ
З початку великої війни поліція в 10 регіонах закрила більше справ щодо порушення прав журналістів, ніж відкрила, — ІМІ

З початку великої війни поліція в 10 регіонах закрила більше справ щодо порушення прав журналістів, ніж відкрила, — ІМІ

За даними ІМІ, за весь період повномасштабного російського вторгнення в 10 регіонах України до суду було скеровано лише п’ять кримінальних проваджень, порушених за фактами перешкоджання професійній діяльності журналістів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії правоохоронці в 10 регіонах закрили більше справ за фактами злочинів, скоєних проти журналістів, ніж відкрили. Про це пише ІМІ, який проаналізував відповіді на запити з боку управлінь Нацполіції у Миколаївській, Вінницькій, Одеській, Тернопільській, Чернівецькій, Херсонській, Дніпровській, Запорізькій, Хмельницькій і Полтавській областях.

За даними правоохоронців, з 24 лютого 2022 до червня 2025 року поліція відкрила всього 47 кримінальних проваджень за статтею 171 («Перешкоджання професійній законній діяльності журналістів») і статтею 345-1 («Погроза або насильство щодо журналіста») ККУ. За цей період було закрито 49 кримінальних проваджень за відсутністю складу злочину або події кримінального правопорушення.

Упродовж великої війни до суду з обвинувальним актом скерували п’ять справ за журналістськими статтями. Втім, чи ці справи стосувалися порушень прав журналістів під час повномасштабного вторгнення, визначити неможливо.

У Вінницькій області за період великої війни поліція відкрила 24 кримінальні провадження, 20 з яких закрили за відсутністю складу злочину. Ще чотири кримінальні провадження перебувають на стадії досудового розслідування. Жодну справу не передали до суду.

Одеські журналісти у цей період 24 рази зверталися до поліції щодо перешкоджання їхній професійній діяльності. За шість місяців 2025 року на Одещині було відкрито одне кримінальне провадження. Водночас за весь період великої війни ще три провадження, зокрема, які, з високою часткою ймовірності, розслідувалися до повномасштабного вторгнення, скеровано до суду з обвинувальними актами.

У Полтавській області за період повномасштабного вторгнення було відкрито чотири кримінальних провадження, з них закрито три. У Запорізькій області на момент початку війни перебувало п’ять справ. За цей період правоохоронці відкрили одне кримінальне провадження, чотири розслідування, зокрема з минулих років, припинили за відсутністю складу злочину.

100% закритих журналістських справ зафіксували в Дніпровській, Чернівецькій і Тернопільській областях. У кожному регіоні за час великої війни відкрили по три кримінальні провадження. Всі були закриті за відсутністю складу злочину.

У Миколаївській області за період повномасштабного вторгнення відкрили чотири кримінальні провадження, з яких одне закрили за відсутністю складу злочину. Із 40 кримінальних справ щодо порушень прав миколаївських журналістів, які розслідувалися на момент початку повномасштабної війни за статтями 171 та 345-1 ККУ, закрили 31.

У Херсоні за період повномасштабного вторгнення відкрили чотири кримінальні провадження, а закрили вісім, зокрема зареєстровані в минулих роках.

Загалом журналісти з Одеського, Тернопільського, Полтавського, Хмельницького, Запорізького регіонів 47 разів звернулися до управлінь поліції щодо перешкоджання їхній професійній діяльності. Водночас за цей період правоохоронці порушили 12 кримінальних справ, що становить 25,5% загальної кількості звернень.

Як зауважили в ІМІ, кількість звернень журналістів надали лише п'ять обласних управлінь поліції, ще п'ять управлінь не виокремлюють звернення медійників від загального масиву звернень про порушення. 

За словами Івана Вигівського, значна кількість проваджень про перешкоджання журналістській діяльності закривається у зв’язку з відсутністю складу кримінального правопорушення або через складнощі з проведенням відповідних лінгвістичних експертиз.

Серед проблем, що ускладнюють поліції розслідування, також — тривалість судових експертиз (лінгвістичних, семантико-текстуальних), суб’єктивне сприйняття журналістами висловлювань як погроз, які за висновками експертиз погрозами не є, труднощі у кваліфікації кримінального правопорушення (відсутність ознак приналежності до преси тощо), несвоєчасне повідомлення про злочин, відмова журналіста від проходження судових експертиз тощо.

Окрім того, Вигівський додав, що однією з проблем є і відсутність єдиного державного стандарту журналістських документів.

  • Читайте також: Іван Вигівський, керівник Нацполіції: Ми розуміємо важливість роботи журналістів, особливо під час обстрілів. Світові потрібно показувати, які злочини творить Росія 

Фото: Сергій Нужненко / «Радіо Свобода»

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Теги за темою
поліція
Джерело матеріала
loader
loader