/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F4feb277c0d1bbc62b25503988779f066.jpg)
Перетворення "Укрнафти" на приватне АТ відкриває шлях до можливого розкрадання її активів – аналітик
22 липня 2025 року на позачергових зборах акціонерів "Укрнафти" представники Міноборони та НАК "Нафтогаз України" ухвалили низку рішень, які можуть значно зменшити прозорість діяльності компанії та посилити контроль над фінансовими потоками держпідприємства.
Як повідомляє політичний експерт Михайло Шнайдер, про сам факт проведення позачергових зборів та затвердження нового статуту стало відомо лише з короткого пресрелізу на сайті "Укрнафти". Проте станом на сьогодні — ані новий статут, ані протокол зборів, ані повідомлення про їх проведення, яке мало б з’явитися за 30 днів до дати, — не були оприлюднені.
Шнайдер також повідомляє, що підготовка до зборів велася у максимально закритому режимі. За його словами, порядок денний та проєкти рішень бачили лише одиниці, а тому повідомлення про збори просто проігнорували.
"Як кажуть джерела в "Укрнафті", до зборів готувались в максимально втаємниченому режимі — порядок денний та проєкти рішень бачили лічені особи, тож повідомленням про збори довелось знехтувати", — йдеться в дописі.
Він також нагадує, що навесні спроба провести подібні рішення зірвалася. Цього разу, на думку джерел, швидкість ухвалення була зумовлена зміною міністра оборони. А з боку "Нафтогазу", як зазначає Шнайдер, спротиву не було — компанії віднедавна очолює Сергій Корецький, який до призначення якраз був топменеджером "Укрнафти".
Згідно з оприлюдненим пресрелізом, відбулась зміна типу та перейменування компанії на акціонерне товариство "Укрнафта". Насправді ж, за словами експерта, компанія була перетворена з публічного акціонерного товариства на приватне.
"Слово приватне не повинно вводити в оману — Міноборони та НАК залишаються основними акціонерами. Проте таке перетворення не є суто декоративним, а натомість відкриває низку ризиків маніпуляцій та зловживань", — наголошує Шнайдер.
Він вказує, що новий статус дозволить компанії уникати обов’язку розкривати суспільно важливу інформацію, зокрема звіти про результати діяльності або подання декларацій до НАЗК керівниками підприємства. Крім того, зміна статусу автоматично тягне за собою процес перереєстрації спецдозволів, актів на право власності на землю, нерухомість та інші активи. Експерт припускає, що у такому процесі частина активів може "загубитися" і потрапити до нових власників.
Шнайдер також наголошує, що вже зараз "Укрнафта" є однією з найменш прозорих державних компаній після націоналізації. Вона не публікує навіть базової фінансової звітності, на відміну від того ж "Нафтогазу" чи "Укргазвидобування".
Крім того, експерт критично оцінює роботу Наглядової ради компанії. Він зазначає, що попри численні сигнали про зловживання, закупівлями без тендерів і непрозорими благодійними витратами, Наглядова рада не вжила жодних дій. Ба більше, з 30 квітня 2025 року, коли Корецький залишив посаду голови "Укрнафти", не було оголошено відкритого конкурсу на нового керівника.
"За наявною інформацією, 23 липня 2025 року виконувачем обов’язки голови правління "Укрнафти" призначено Юрія Ткачука", — пише Шнайдер.
Ткачук багато років був заступником Корецького, тож його призначення, на думку експерта, забезпечує збереження контролю над компанією для нового очільника НАКу.
"Насправді, Ткачук потрохи набуває рис цапа відбувайла. Фінансові показники "Укрнафти", за наявною інформацією, стрімко падають, а ресурси тануть на очах. Тож Ткачуку буде важко, ой як важко", — йдеться в дописі.
Шнайдер також звертає увагу на намагання Корецького створити позитивний образ через повернення колегіального органу правління "Укрнафти", хоча саме він і його куратори два з половиною роки тому ліквідували цю модель корпоративного управління, змінивши статут.
"Корецький активно піариться поверненням до кращих практик корпоративного управління, створенням колегіального органу правління. Але, чомусь, пан Корецький забув вказати, що саме він зі своїми кураторами знищили цю модель у 2022 році", — зауважує експерт.
Підсумовуючи, Шнайдер вважає, що всі ці зміни схожі на спробу остаточно законсервувати управління компанією в руках вузького кола людей, закривши при цьому доступ до інформації для суспільства. На його думку, ситуація вимагає реакції не лише з боку медіа і громадськості, а й з боку органів фінансового і державного контролю.
При цьому він нагадує про численні можливі корупційні зв’язки, які роками залишаються без уваги органів контролю: мільйонні закупівлі без тендерів у партнерів Корецького, обслуговування бізнесу родичів його колег, а також щедра благодійна допомога ГО, пов’язаній з керівником рекрутингової фірми, яка обирала його ж на посаду в НАК. За словами Шнайдера, громадськість досі не отримала відповідей на жодне з цих питань.

