"Та бігме!": що означає цей емоційний вгук та звідки він взявся

Що означає слово "бігме" та коли його варто казати, розповідає 24 Канал посилаючись на ресурс "Єдині".

Що таке те "бігме"?

В українській мові чимало слів, які утворилися шляхом злиття, і їх звучання та використання створює цікавішим наше мовлення.

Серед таких слів – "бігме". Воно і слово-вигук і слово-вставка, яке можна почути у розмові, ба більше, – навіть, – як слово-паразит.

Це слово використовуємо коли:

• Хочемо підкреслити правдивість:
  "Бігме, я нічого не чекав!"
• У жартівливому контексті:
  "Бігме, я жартую!"
• Для емоційного забарвлення – від щирого здивування до сердечного обурення:
  "То не моє, бігме, не моє!"

"Бігме" – це не просто частка, а емоційний штрих, яким українці підсилюють правдивість своїх слів. Уживається, коли хочеш запевнити когось: "Та не я це зробив, бігме!" – і вже звучить щиро, по-народному. Це емоція, як і реакція обурення, але точно не російською – "возмущон".

"Та бігме!" / Freepik

Як утворилося слово?

Слово утворене лексико-синтаксичним способом – у результаті стягнення двох слів в одне – від "БОГ ЙМЕ", тобто "має віру", "вірить сказаному".

Сама фраза "Бог йме", тобто "Бог має віру в сказане", може трактуватися як своєрідна формула клятви, яка вкоренилась у побутовій мові.

Його частіше використовують у сільській місцевості, однак воно не таке забуте як здається. Галина Пагутяк, сучасна українська письменниця, залюбки вживає це слово за будь-якої зручної нагоди.

Це слово, "бігме", любила використовувати й Леся Українка, як у художніх творах, так і у листуванні.

Тому, бігме, слово "бігме" того варте, що про нього знали й використовували.

А ще ресурс "Горох" пропонує кілька синонімів до цього слова, які звучать не менш цікаво і влучно:

• далебі,
• чесно / чесне слово,
• їй-бо (гу)
• отож (бо)
• ага / угу,
• аякже.

Що ж, наша мова не перестає дивувати і вона не така проста як здається! І вона варта того, щоб її пізнавати, зберігати та говорити!