Як Німеччина змінила думку щодо України за перші місяці канцлера Мерца і до чого тут НАТО

Щороку після початку великої війни Німеччина посідала другу сходинку серед держав, що надають Україні найбільшу допомогу – пропускаючи вперед лише США.

Цього року, зважаючи зміну пріоритетів та політики Білого дому, Берлін напевно стане лідером.

Причому німецька підтримка щороку не лише збільшується в обсягах, а й змінюється якісно.

Київ розраховує, що за канцлерства Фрідріха Мерца Німеччина знову нас позитивно здивує.

Про очікування та наполягання Києва, про нові системи ППО, про зміну німецької позиції щодо НАТО, про нові правила для українців у Німеччині і про те, чи дійсно Мерц не чекає Україну в ЄС до 2034 року, "Європейська правда" поговорила з послом України в Німеччині Олексієм Макеєвим у Києві, куди він приїхав на щорічну нараду послів.

Інтерв’ю – в матеріалі "Україна хоче не лише отримувати допомогу Німеччини.

Нам є що їм запропонувати".

Далі – основні тези посла.

У перші сто днів канцлерства Фрідріха Мерца кардинально змінилася атмосфера і словниковий запас.

Атмосфера – це коли уряд, партнери, твої контакти, канцлер і міністри ставляться до тебе "з відкритістю".

Є таке слово в німецькій мові, "aufgeschlossen" – воно означає, що ти відкритий до всього, готовий сприймати інформацію, зближуватися з партнером.

Коли я кажу про зміну словника, то йдеться про те, що від німецького керівництва почали звучати заяви про лідерство – Німеччини в Європі, Німеччини у світі, Німеччини стосовно України.

Давайте подивимося на зміни, які відбулися за останній час.

Наприклад, вперше на раді Україна-НАТО від німців пролунала теза про членство України в НАТО.

Їхні заяви вже йдуть трошки далі, ніж формулювання Альянсу.

Або, наприклад, я зараз веду розмову з колегами в Міністерстві оборони та з оборонною індустрією про використання ними тактичних і стратегічних уроків ЗСУ для німецького Бундесверу і для НАТО.

Наша ціль тут – ще більша інтеграція наша із ними.

І вже зараз є атмосфера, яка дозволяє говорити про набагато глибші процеси, ніж досі.

Наприклад, Рамштайн.

Після того, як американці вийшли з цього формату – німці його підхопили.

І це була заслуга міністра оборони Пісторіуса, який сказав: тепер ми з британцями будемо це координувати.

Другий приклад – коаліція ППО.

Всього замовили 18 систем IRIS-T SLM.

Наразі ми отримали 7 з них.

До кожної системи, яку зараз виробляють для нас у Німеччині, входять три пускові установки SLM, тобто середньої дальності, і дві пускові SLS, тобто короткої дальності.

Також проявом лідерства стало те, що Німеччина скасувала "стелю" витрат на оборону, а отже і на допомогу ЗСУ.

Наступний елемент – Німеччина зайшла в "данську модель" допомоги ЗСУ.

А ще Німеччина чітко заявляє, що вона бере на себе лідерство в доведенні України до ЄС, та в координації цієї роботи з нашими партнерами.

Коли ти береш на себе лідерську функцію в допомозі України на цьому шляху – а Німеччина саме це робить – то навряд чи варто очікувати, що будуть заплющувати очі на базові питання.

Зокрема, на антикорупцію, а також верховенство права (Макеєв відповідав на питання про реакцію Берліна на ухвалення в Україні закону 12414 щодо НАБУ та САП – Ред.).

І головне: Україна хоче бути тут не лише отримувачем допомоги.

У нас є що запропонувати німцям.

Наприклад, вони створили Міністерство цифровізації і тут у нас точно є чим поділитися.

Або досвід наших військових.

Також українцям в Німеччині слід очікувати змін.

Перш за все – зміни в порядку соціальних виплат.

Німці, звісно, зацікавлені в тому, щоб українці поповнювали їхній ринок робочої сили, кваліфікованої і не кваліфікованої.

Але вони також розуміють, що і нам потрібні люди.

Повне інтерв’ю – в матеріалі "Україна хоче не лише отримувати допомогу Німеччини.

Нам є що їм запропонувати".