Відмовила російському царю та майже у всьому була першою: 5 фактів про Марію Заньковецьку

Повідомляє 24 Канал з посиланням на "Українки".

Важко було знайти того, хто нею не захоплювався

Її грою захоплювалися не лише глядачі, а й корифеї театру та можновладці. Зокрема, Кропивницький подарував їй перстень як знак визнання акторського таланту.

Під час виступів у Петербурзі композитор Чайковський надіслав Заньковецькій лавровий вінок – як символ безсмертності її таланту. Антон Чехов був вражений її виконанням ролі Олени у "Глитай або ж павук", а Лев Толстой не лише листувався з нею, а й планував написати п’єсу спеціально під неї.

Сказала "ні" імператору заради України

Під час тримісячних гастролей у Росії вона викликала такий нечуваний аншлаг, що сам російський цар Олександр III захотів бачити її в Імператорському театрі й запропонував платню 24 тисячі рублів. Однак Марія гідно йому відмовила.

Я не проміняю на 24 тисячі рублів 24 мільйони (саме стільки українців було на той час – 24 Канал),
– відповіла Заньковецька.

Марія Заньковецька / Фото Wikipedia

Перша керівниця театру в Україні

У 1918 році Заньковецька стала, фактично, першою в Україні жінкою-очільницею театру – Української народної трупи, яку сама ж заснувала.

За це гетьман Скоропадський призначив їй першу в історії незалежної України довічну державну пенсію. А вже в радянський період вона першою отримала звання народної артистки УРСР.

Перша жінка, яка розірвала шлюб

Однією з перших українських жінок, яка наважилася подати на розлучення, була саме Заньковецька. У 33 роки вона пішла від чоловіка – офіцера Хлистова, з яким прожила 12 років.

Заньковецька була мало не першою українкою, яка подала на розлучення / Фото Wikipedia

Через його ревнощі вона втратила дитину і ледь не попрощалася з театром. Однак Марія не розірвала церковний шлюб, але й взяла всю провину на себе, що в ті часи було нечуваним, за тодішніми законами винний у розлученні не мав права ще раз одружитися.

Але Заньковецькій було байдуже. Ще з юності вона кохала іншого – свого сценічного партнера та керівника театру Миколу Садовського-Тобілевича, який і став причиною її приходу в театр.

Мала всі шанси стати першою Крушельницькою

Заньковецька цілком могла випередити Соломію Крушельницьку – і у часі, народившись на 18 років раніше, і за красою голосу.

Вона мала сильне меццо-сопрано, займалася вокалом, і планувала оперну кар’єру. Її виступи на аматорських виступах у родинному колі супроводжувалися оваціями.

Але через дифтерит втратила голос. Не бажаючи покидати сцену, вона зайнялася акторством і захопилася театром.