Одержимий роботою, будує бійцям Гоґвортс, – дружина розповіла невідомі факти про Білецького

З нагоди свята його дружина, журналістка Тетяна Даниленко, опублікувала сімейні фото і розповіла про чоловіка невідомі факти, інформує 24 Канал.

"Він не знає марки моєї машини – Land Cruiser чи Range Rover. За час повномасштабного вторгнення жодного разу не виїжджав з України, а під час відпустки займається роботою, до якої не дійшли руки на фронті", – зазначила журналістка.

Вона наголосила, що командир Третього армійського корпусу любить своїх солдатів не менше, ніж власних дітей.

Третю штурмову він створив з нуля, в неї немає пункту постійної дислокації. Держава дала стару занедбану будівлю, яку Андрій приватним коштом перебудовує у справжній Гоґвортс для бойових магів – це фортеця, де є фехтувальний зал, бібліотека, хай-тек стежки для бігу… Не уявляю, щоб Андрій із таким самим натхненням малював ескізи кімнат своїм дітям, як він малює нові й нові об'єкти для бійців – у нас в принципі зараз немає власного житла,
– написала Тетяна Даниленко.

Вона розповіла, як колись купила красиву дорогу сукню і, коли назвала її вартість чоловіку, той "зі швидкістю ШІ" вирахував частку сукні в ціні протеза для бійця. Тоді Білецький збирав гроші на протез бійцю, а той згодом публічно розповідав, що залізну руку видала держава. Сукня так і не одягалася.

Журналістка Тетяна Даниленко опублікувала сімейні фото / Фото Тетяни Даниленко

Жінка додала, що з іронію сприймає штампи про "треба створювати такі прогресивні бригади, як Третя штурмова" і про "командирів, як Білецький", адже перейняти досвід можливо, а от "масштабувати одержимого своєю справою командира" – ні.

Цей Геркулес з бадьорим ентузіазмом розчищає Авгієві стайні, додаючи собі нові зірочки в задачах. Я збираю дивовижні історії з його життя у книжку, але підводити риску – не час. Вирішальна битва попереду. І в ній він ще дуже всіх здивує,
– написала Тетяна Даниленко.

Торік, у 45-річний ювілей, вона розповіла про дитинство Андрія Білецького, яке проходило на Салтівці у русифікованому Харкові. Коли хлопчик мав іти до першого класу, його батько, радянський інженер, подарував "Історію України" Антона Лотоцького – дитячу книгу, написану бійцем легіону Січових стрільців. Книжка справила величезне враження: з того часу дитина "вже не належала ні собі, ні сім'ї, а лише Державі та Нації". Він розмалював фасад школи антикомуністичними гаслами, що не сподобалося ні директору школи, ні батькам.

"Сьогодні він сам – командир Січових стрільців наших днів. Сам вигадав і створив з нуля потужну військову формацію, яка захищає Україну від ворога. Він міг бути будь-ким і в будь-чому був би успішним, бо щедро обдарований талантами. Але як історик розумів неминучість великої війни й завжди створював військовий орден", – писала Тетяна Даниленко.