/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2Fb373608ebd79298f99e9b375c258decd.jpg)
Аляска — пастка для Путіна? Чи зможуть заарештувати російського диктатора під час зустрічі з Трампом
Путіна мали заарештувати в Монголії, проте цього не сталося
Зустріч Володимира Путіна та Дональда Трампа, яка запланована на п’ятницю, 15 серпня, відбудеться в американському штаті Аляска. "Телеграф" розібрався, чи зможуть на російського президента одягнути наручники у США.
Коли та хто видав ордер на арешт Путіна
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі 17 березня 2023 року оголосив про видачу міжнародних ордерів на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової. У рішенні суду йдеться, що вони підозрюються у скоєнні воєнних злочинів, зокрема незаконної депортації та переміщення дітей з тимчасово окупованих територій України до Російської Федерації. Це, згідно з Римським статутом, є порушенням міжнародного гуманітарного права та підпадає під кваліфікацію статей 8(2)(a)(vii) і 8(2)(b)(viii).
Звинувачення стосуються подій, які, за даними суду, відбувалися щонайменше з 24 лютого 2022 року. У повідомленні наголошується, що існують "розумні підстави вважати", що Путін несе особисту кримінальну відповідальність за організацію та реалізацію цих дій. Зокрема, мова йде про його безпосередню участь у процесі, координацію з іншими особами, а також про невиконання обов’язку належного контролю над цивільними та військовими підлеглими, які брали участь у вивезенні українських дітей.
Чи вже відвідував Путін країни, які є підписантами Римського статуту
За час повномасштабної війни Володимир Путін здійснив 15 більшість закордонних візитів Путіна припали на авторитарні держави — такі оцінки наводить рейтинг демократії, який щорічно публікує The Economist.
До цього переліку входять Азербайджан (130 місце), Білорусь (151), В’єтнам (136), Іран (153), Казахстан (120), Киргизстан (109), Китай (148), ОАЕ (125), Північна Корея (165), Саудівська Аравія (150), Таджикистан (155), Туркменістан (162) та Узбекистан (148). Винятком стали лише Монголія (59 місце, "недосконала демократія") та Вірменія (84 місце, гібридний режим).
Половина з цих держав — Азербайджан, Білорусь, В’єтнам, Казахстан, Китай, Північна Корея, Саудівська Аравія та Туркменістан — навіть не підписували Римський статут, тож не зобов’язані заарештовувати російського президента за ордером Міжнародного кримінального суду.
Іран, Киргизстан, ОАЕ та Узбекистан документ підписали, але не ратифікували. Вірменія та Таджикистан ратифікували Римський статут, однак візити Путіна туди відбулися до видачі ордера судом у Гаазі.
Єдиною країною-членом МКС, куди він приїжджав уже після ордера, стала Монголія — у вересні 2024 року. Влада країни відмовилася його заарештувати, пояснивши це енергетичною залежністю від Росії.
Найчастіше за час війни Путін відвідував Білорусь, а серед інших напрямків особливе місце займають країни ОДКБ — Казахстан, Киргизстан та Таджикистан, тоді як Азербайджан і Узбекистан вийшли з організації, а Вірменія призупинила свою участь.
Чи заарештують Путіна в США
Володимир Путін не відвідував США з 2015 року, коли прибув до Нью-Йорка на Генасамблею ООН та провів зустріч із тодішнім президентом Бараком Обамою. Востаннє він зустрічався з американським лідером у 2021 році — тодішнім президентом Джо Байденом — але ця зустріч відбулася не у США, а в Швейцарії.
Він не буде заарештований у США навіть попри чинний ордер Міжнародного кримінального суду, оскільки Вашингтон не є стороною Римського статуту та не визнає юрисдикцію МКС.
Це звільняє американську владу від будь-яких юридичних зобов’язань виконувати рішення суду в Гаазі, зокрема й ордер від 17 березня 2023 року, виданий за підозрою у воєнних злочинах, пов’язаних із незаконною депортацією українських дітей.
Крім правових причин, важливу роль відіграють політичні міркування. США традиційно мають напружені відносини з МКС і вже демонстрували готовність ігнорувати його рішення. У лютому 2025 року адміністрація Дональда Трампа запровадила санкції проти суду через ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та інших посадовців, що стало прецедентом небажання співпрацювати з МКС, особливо у випадках, коли йдеться про лідерів країн, із якими ведуться дипломатичні перемовини.
Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що у понеділок, 11 серпня, голова європейської дипломатії Кая Каллас скликає екстрене онлайн-засідання міністрів закордонних справ країн — членів ЄС. У ньому братиме участь і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
