У Південній Кореї, Японії та Китаю завдяки державним рішенням щодо розвитку науки та освіти, а також підтримки наукових досліджень відбувся розвиток інтелектуальної власності. Водночас в нашій країні інша ситуація, оскільки впродовж останніх 30 років відбувається планомірна та чітка деіндустріалізація України, зменшується фінансування науки, яка орієнтується не на результати, а на "скопусні" публікації, зазначає вчений секретар Державної установи "Iнститут економiки та прогнозування НАН України", кандидат технiчних наук Володимир Хаустов у статті "Українське винахідництво: чому інновації не доходять до ринку".
Хаустов наголошує, що відсутність реальної зацікавленості влади в Україні в розвитку вітчизняної науки, освіти та промисловості є однією з головних причин проблем винахідництва. За його словами, про це свідчать витрати на наукові дослідження.
Дані за 2014–2021 роки наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, міста Севастополь і частини тимчасово окупованих територій у Луганській та Донецькій областях, а дані за 2022–2023 роки — без урахування тимчасово захоплених РФ територій і частини територій, на яких тривають (тривали) бойові дії. Інформацію за 2021–2023 роки сформовано на основі фактично поданих підприємствами звітів.
Автор статті вказує, що з 2010 року частка витрат на науку у валовому внутрішньому продукту (ВВП) нашої країни неухильно знижувалася й впродовж останніх років скоротилася до 0,33%. Науковець звертає увагу на те, що ця цифра майже в 15 разів менша, ніж фінансування науки в Ізраїлі.
"А з урахуванням украй низького ВВП України такий рівень для нашої країни взагалі неприйнятний", - пояснив він.
Хаустов наголошує, що розвиток науки в Україні неможливий без належного фінансування.