Кіберполіція застерігає від шахрайства на маркетплейсах і в соцмережах

Про основні загрози онлайн-шопінгу, як виявити аферистів, захистити себе та свої дані, а також як діяти, якщо вас ошукали, розповідає лейтенантка поліції Тетяна Шміголь з управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НП України.

Кіберполіцейська зауважує, що найчастіше зловмисники діють через маркетплейси – це онлайн-платформи, де багато продавців пропонують свої товари. Також активно використовують соціальні мережі, де легко створити ілюзію чесної торгівлі. Шахраї копіюють дизайн відомих магазинів, заманюють наднизькими цінами, спілкуються виключно у приватних чатах і наполягають на повній передоплаті, а після отримання коштів зникають.

Одна з найпоширеніших схем – фейковий інтернет-магазин. Такий сайт часто зареєстрований нещодавно, має незвичне розширення (.top, .xyz, .store тощо), не має відгуків або вони надто ідеальні. Людина оформлює замовлення, оплачує товар, але натомість нічого не отримує.

Інша небезпечна ситуація, коли продавець розміщує оголошення в соцмережах або на платформі оголошень, але спілкується лише через месенджер. Після обіцянки надіслати товар він вимагає передоплату. Щойно гроші надіслані, акаунт зникає або покупця блокують.

Ще одна схема – підміна товару. Людина замовляє смартфон, а отримує іграшку. Або замість брендових кросівок приходить дешевий одяг. Продавець після цього припиняє виходити на зв’язок або відмовляється повертати кошти. Часто такі торговці не надають чеків, гарантій чи контактів, а їхні сторінки не мають жодної офіційної інформації.

Окрему увагу кіберполіцейська звертає на псевдопокупців. Це шахраї, які нібито зацікавлені у вашому товарі, але надсилають підроблене посилання на «отримання коштів» від служби доставки або банку. Після введення реквізитів картки зникають гроші, які були на банківському рахунку. Якщо вам пропонують перейти за стороннім посиланням і ввести повні банківські дані – це майже гарантовано шахрайство.

Кіберполіцейська радить звертати увагу на ознаки, які можуть свідчити про небезпеку: сайт виглядає надто привабливо, пропонує великі знижки на брендові речі, продавець уникає дзвінків і наполягає лише на переписці, вимагає повну передоплату, не має реєстраційного номера ФОП або ТОВ, відгуків.

«Найкращий захист – це уважність і критичне мислення. Якщо щось виглядає надто добре, щоб бути правдою – це, ймовірно, шахрайство. Раджу купувати товари лише на перевірених сайтах, а в разі сумнівів – обирати післяплату. Для онлайн-шопінгу варто відкривати окрему віртуальну картку і переказувати на неї лише ту суму, яка потрібна для оплати. Обов’язково перевіряйте правильність назви сайту – один непомітний символ в адресному рядку може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс. Ніколи не повідомляйте термін дії картки, CVV та PIN-код. Якщо ви купуєте товар через платформу оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи – не переходьте у сторонні месенджери», – такі поради дає старша оперуповноважена 1-го сектору управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НП України Тетяна Шміголь.

Додаткову інформацію про різновиди онлайн-шахрайства можна дізнатися на ресурсі «Кібербрама». Це освітньо-інформаційна платформа, створена за ініціативи Кіберполіції України, яка допомагає кожному користувачу мережі ознайомитись з найпоширенішими шахрайськими схемами та навчитися ефективно їм протидіяти.