"Інакше буде вакуум": чому Україна вже працює над гарантіями безпеки, попри триваючу війну

Політолог та виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко в ефірі 24 Каналу наголосив, що саме наявність таких гарантій стане умовою для будь-яких перемовин про перемир'я та визначатиме позиції України під час зустрічі в Парижі.

Гарантії потрібні вже під час війни

Україна веде роботу з міжнародними партнерами над гарантіями, які мають визначити формат підтримки після завершення активних бойових дій. Олексій Буряченко застеріг, що у разі зволікання після припинення вогню може утворитися небезпечний вакуум.

Це просто в такому випадку виникне вакуум. І більше того, якщо ми не будемо розуміти гарантії безпеки, Україна не піде на заморожування війни,
– наголосив він.

Політолог підкреслив, що йдеться не про віддалену перспективу, а про практичні кроки вже зараз. За його словами, Україна разом із партнерами формує контури гарантій і визначає, хто і що готовий надати.

Ми спочатку зараз напрацьовуємо контури гарантій безпеки, розуміємо, хто і що готовий надати в межах цих гарантій, у чому вони будуть полягати. А от коли ми вже будемо мати це розуміння, тоді будемо більш активні в дипломатичному просторі,
– зазначив Буряченко.

Соціологічні дані підтверджують його слова: 74% українців готові на перемир'я лише за наявності гарантій безпеки.

Що очікувати від перемовин у Парижі?

Буряченко наголосив, що майбутні перемовини у Парижі будуть робочими, але на найвищому рівні. Там зберуться європейські лідери разом із президентом Володимиром Зеленським.

Чи потрібно щось очікувати під час зустрічі в Парижі в межах підписаних документів? Відповідь дуже коротка: ні, не потрібно, тому що це робоча зустріч, але зустріч дуже високого рівня,
– пояснив політолог.

Він додав, що європейські партнери вже розглядають Україну та її Збройні Сили як основу власної безпеки. Саме тому діалог у Парижі стане важливим кроком у виробленні спільних підходів до гарантій.

Перешкоди всередині ЄС та роль США

Буряченко зазначив, що у Парижі також обговорять блокування безпекових ініціатив всередині Євросоюзу. Насамперед йдеться про позицію Угорщини та Словаччини, які користуються правом консенсусу.

Вони будуть піднімати серйозне питання деструктивної позиції деяких країн Європейського Союзу в блокуванні безпекових ініціатив. Мова йде про Угорщину та Словаччину, щоб все ж таки прибрати право консенсусу, як мінімум, по двом напрямкам. Це напрямок безпеки і це напрямок стратегічного розвитку,
– наголосив політолог.

За його словами, навіть створення європейської армії нині неможливе без такого голосування. У цьому контексті важливою стане і позиція США: очікувана заява Дональда Трампа визначатиме подальший баланс сил у переговорах.

Як Захід формує підхід до гарантій безпеки України?

• Після зустрічі в Білому домі Дональд Трамп уперше визнав можливість надання Києву гарантій безпеки. Йшлося про повітряну підтримку європейської місії, але розгортання американських військ в Україні він відкинув.
• У США та Європі тривають суперечки довкола можливої дії п'ятої статті НАТО. Журналіст Роберт Фокс застеріг, що Кремль використовує ці дискусії як інструмент маніпуляцій, граючи на сумнівах західних політиків. Попри це, формується європейська коаліція з підтримкою США – у сфері розвідки, зв'язку та логістики, що має стати основою майбутніх гарантій безпеки для України.
• Окремо європейські дипломати обговорюють створення 40-кілометрової буферної зони між українськими та російськими позиціями. Ідея передбачає розгортання від 4 000 до приблизно 60 000 військових для патрулювання, основу яких можуть скласти французькі та британські підрозділи.