Сі Цзіньпін створює "вісь авторитаризму" на тлі ядерного озброєння

У Пекіні відбувся найбільший у історії Китаю військовий парад, який став демонстрацією формування нового геополітичного альянсу проти західного світу.

Голова КНР Сі Цзіньпін не лише показав військову міць своєї країни, але й зібрав навколо себе лідерів країн, які перебувають під міжнародними санкціями — президента Росії Володимира Путіна та північнокорейського диктатора Кім Чен Ина, пише ВВС.

Символізм заходу був очевидним: вперше всі три лідери з'явилися на публіці разом, що експерти розцінюють як демонстративний виклик Заходу та особисто адміністрації Дональда Трампа. Участь у параді взяли також високопосадовці з понад двох десятків країн "глобального Півдня", тоді як представники провідних західних демократій, включно зі США, повністю проігнорували захід.

"Те, що голова Сі Цзіньпін привітав лідера Північної Кореї Кім Чен Ина тривалим рукостисканням, а потім потиснув руку президентові Росії Володимиру Путіну, після чого всі троє вирушили дивитися парад, було чистої води політичним театром", — зазначає кореспондентка BBC Лора Бікер.

Військова демонстрація вражала масштабами. Китай представив новітнє озброєння, включаючи міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C нового покоління, гіперзвукові ракети YJ-19 та протисупутникову систему ППО HQ-29. За оцінкою військового оглядача BBC Павла Аксьонова, це озброєння "занадто потужне для локальних конфліктів" і представляє "прямий виклик Сполученим Штатам" на глобальному рівні.

Особливу увагу привернула демонстрація повноцінної ядерної тріади, що підкреслює амбіції Китаю на статус глобальної наддержави. Експерти зазначають, що парад мав на меті продемонструвати альтернативу американському світовому порядку.

"Людство знову стоїть перед вибором між миром і війною, діалогом і конфронтацією", — заявив Сі Цзіньпін під час виступу, фактично представляючи китайську модель як миротворчу альтернативу західній агресії.

Геополітичне значення події полягає в тому, що Китай активно заповнює вакуум, створений політикою ізоляціонізму та економічного націоналізму США. Список запрошених підкреслив масштаби розколу між Пекіном і Заходом, що особливо поглибився через китайську підтримку російської агресії проти України.

Присутність на заході лідерів багатьох країн Південно-Східної та Центральної Азії свідчить про успіхи Китаю в створенні альтернативного регіонального партнерства. Зокрема, участь прем'єр-міністра Індії Нарендри Моді викликала особливе занепокоєння на Заході, оскільки показала, як швидко жорсткі американські торгові мита можуть штовхнути навіть найбільшу демократію світу до співпраці з найбільшою автократією.

Дипломатичні джерела повідомляють, що паралельно з парадом відбулися закриті переговори між лідерами, під час яких обговорювалися питання поглиблення військово-технічного співробітництва та координації дій у міжнародних організаціях. Путін і Сі демонстративно називали один одного "дорогим другом" і "давнім товаришем", підкреслюючи стратегічний характер партнерства.

Водночас деякі експерти застерігають від переоцінки політичного значення пекінських зустрічей. Китаїст Олексій Чигадаєв зазначає, що багато країн використовують нинішню геополітичну ситуацію для лавірування між різними центрами сили з метою отримання економічних преференцій.

Реакція Заходу була передбачувано негативною. Адміністрація Трампа розцінила парад як пряму загрозу американським інтересам, а європейські лідери висловили занепокоєння щодо формування "осі авторитаризму". Очікується, що цей захід стане каталізатором для подальшого загострення відносин між демократичними країнами та авторитарним блоком.

Події в Пекіні демонструють фундаментальні зміни у світовому порядку, де традиційне американське лідерство все частіше викликає опір з боку альтернативних центрів сили, готових запропонувати власну модель міжнародних відносин.