Під її асфальтом досі тече прадавня річка: де ця вулиця в Києві та як вона називається

Глибочицька вулиця — одна з найстаріших вулиць Києва, яка сьогодні простягається від вулиці Січових Стрільців і аж до Нижнього Валу та Вознесенського узвозу. Вона яскраво демонструє київський ландшафт — тут пагорби й урвища переплітаються з більш рівнинними ділянками, а види на Дніпро нагадують легендарний Андріївський узвіз.

Саме на цій вулиці відчувається дух справжнього Подолу, зі своїми недоступними раніше куточками й таємними панорамами. "Телеграф" розповість, чому вона так називається.

Чому Глибочицька?

Назва вулиці походить від струмка Глибочиця, який протікав глибоким яром між Щекавицею і Кудрявцем у бік Подолу. Цей струмок був відомий ще з часів Київської Русі. Він починався від невеликих джерел у Кмитовому яру і слугував орієнтиром для прокладання дороги.

Цікаво, що у минулому струмок був не надто чистим — місцеві жартували через запах і бруд, з яким він асоціювався. Саме тому в 1906 році міська влада вирішила загнати струмок у підземний колектор. Над колектором проклали асфальтовану дорогу, по якій і рухаються трамваї, що сполучають старі квартали Києва. І хоч з вулиці струмок і зник, він досі тече під землею — під Глибочицькою.

Мешканці та забудова

Початково вулиця утворилася як шлях із Подолу на Житомирську дорогу, біля якого поступово селилися переважно ремісники й міська біднота. Будні на Глибочицькій проходили в лаконічних, одноманітних дерев’яних будиночках з кількома вікнами. Лише наприкінці XIX століття, коли Київ поступово модернізувався, тут почали зводити цегляні дво- і триповерхівки.

Паралельно з житловою забудовою на Глибочицькій зароджувалася індустрія — з’явилися великі підприємства, зокрема машинобудівний завод Млошевського та дріжджовий завод братів Чоколових. Такий стрімкий розвиток фабрик і заводів надав вулиці атмосферу промислового центру, яка не зникла навіть у радянські часи.

Перетворення XX століття

У другій половині XIX і на початку XX століття Глибочицька стала центром промисловості Києва, що наклало свій відбиток на атмосферу вулиці. На її території розташовувалися великі заводи, серед яких завод "Електроприлад" та інші. Але XX століття принесло Глибочицькій нові виклики. Промислова забудова стала домінуючою, й історичні будинки почали зникати під час реконструкцій і трансформацій. Особливо інтенсивні зміни відбулися в 1960-х–80-х роках: було знесено багато житлових споруд, змінено рельєф місцевості, а територію підготували для масштабного промислового використання.

Чим цікава Глибочицька сьогодні?

Глибочицька — це наче жива мапа київської історії: тут тісно переплетені сліди давніх часів, індустріальна спадщина і сучасність. Тут розташоване посольство Азербайджану, пам’ятник Гейдару Алієву, а також є цікаві сквери і нові житлові комплекси — це змішання старого і нового додає вулиці особливого шарму.