У разі війни: кого може мобілізувати Польща та яку силу має польська армія зараз

Під час атаки на Україну в ніч на 10 вересня, російські дрони атакували і Польщу. Йдеться вже не про випадковий "заліт" — дрони збивали авіацією, тимчасово закрили кілька аеропортів.

Під час атаки найбільшу загрозу відчули три польські регіони — Підляське, Мазовецьке та Люблінське воєводства. У десяти воєводствах країни оголошено пришвидшений збір резервістів для територіальної оборони. У найбільш уразливих регіонах вони зобов’язані прибути до підрозділів ТрО протягом шести годин після отримання повістки. "Телеграф" розбирався, кого у Польщі можуть мобілізувати першими та загалом, яка армія в цієї країни.

Мобілізація в Польщі: звідки викликатимуть потенційних рекрутів та кого в першу чергу

В разі нападу на Польщу чи військової агресії, Польща може оголосити мобілізацію. Залежно від політичного рішення мобілізація може бути загальною чи частковою, навіть в межах одного повіту.

Про повістки

В січні 2025 року Польща оновила законодавство про повістки в разі мобілізації. Їх можуть доставляти військові частини, поштарі, поліція.

Кого не мобілізують

Під час мобілізації існує визначений законом перелік осіб, які не підлягають військовій службі. Це, зокрема, депутати парламенту, сенатори, радники та посадовці, що обіймають керівні посади в державних органах. Є також перелік тих, кого можна забронювати. Польські джерела також повідомляють, що є певні негласні рішення, щодо не відправлення працівників державних ЗМІ на передову.

Що буде, якщо ухилитися від мобілізації

Ухилення від служби під час мобілізації чи війни карається тюремним ув’язненням від трьох років. Якщо призваний військовозобов’язаний навмисно не з’являється у визначений час і місце, покарання становить щонайменше п’ять років. Повістка вважається врученою навіть без особистого отримання. Ті, хто виїжджає з Польщі, бажаючи уникнути мобілізації, після повернення можуть потрапити до в’язниці.

Кого призиватимуть першими

Польські ЗМІ пишуть, що першими підлягають мобілізації "солдати пасивного резерву", тобто з попереднім військовим досвідом та категорією А. Зазначається, що ті, хто має таку категорію, але без досвіду "навряд чи будуть призвані на початку конфлікту".

Армія готує фахівців з потрібними навичками — операторів дронів, ветеринарів, лікарів, водіїв вантажівок та кіберспеціалістів. Водночас закон дозволяє мобілізувати будь-кого, якщо цього вимагає ситуація.

Польська армія

Польська армія у 2025 році налічує понад 210 тисяч солдатів, що робить її однією з найбільших армій НАТО за чисельністю. Планувалось наростити кількість до 230 тисяч. Серед них понад 145 тисяч — професійні військові, понад 37 тисяч сили ТрО, навчені добровольці тощо. В останні роки Польща, з огляду на ситуацію в Україні, модернізувала бронетехніку і не тільки. Зокрема наразі на балансі польської армії до 100 танків серії Т-72, 46 Leopard 2A4, 105 Leopard 2A5, 116 M1A1 FEP Abrams, 47 M1A2 SEPv3 Abrams тощо. Артилерія, окрім гаубиць Krab, які успішно використовуються в Україні, польські запаси поповнились гарматами K9 Thunder та ракетними установками Homar-K. Є також гаубиці DANA wz.77 та 2С1 Гвоздика.

Наразі дуже актуальне питання — польська протиповітряна оборона. Тут Польща не на передовій, адже використовує старі ЗРК ближньої оборони С-125 "Нева", ракетно-артилерійські комплекси "Пилица" з гарматами ЗУ-23-2 та ракетним комплексом "Грім". Триває модернізація, зокрема небо над Варшавою та іншими містами захищають Patriot, які ж частиною системи оборони середньої дальності (до 50 км). Ближній радіус до 25 км захищають пускові установки iLauncher та британські ракети CAMM. Наразі Польща має по 2 системи на кожну дальність. Найближчкий радіус до 5 км захищатиме покращена "Пилица".

Допомогти польській ППО може авіація — близько 200 гелікоптерів загалом в армії та ВПС країни, які є одним із наймодернізованіших видів військ. Варто згадати, що вони мають 48 F-16, 14 МіГ-29 тощо. Замовили й F-35, які мають прибути в 2026 році. Але поки довелось залучати подібні літаки з Нідерландів.