У відповідь на російський удар по Польщі: як НАТО може змусити Путіна занервувати

Політолог Ігор Рейтерович в ефірі 24 Каналу наголосив, що реакція Заходу виглядає надто слабкою. Він пояснив, що лише рішучі дії могли б змусити Кремль відчувати реальний тиск.

Чому реакція НАТО виглядає слабкою?

Ігор Рейтерович зауважив, що збиття дронів і підйом авіації в Польщі стали необхідними кроками. Проте, за його словами, головною проблемою була подальша відповідь Альянсу, яка виглядає надто слабкою.

Вони сказали, що Росії це просто так не минеться, проводять консультації за четвертою статтею, але цього замало,
– зазначив політолог.

Він підкреслив, що сильніший ефект дало б висилання російських дипломатів чи оголошення їх персонами нон ґрата. Саме такі дії могли б показати Кремлю, що НАТО готове реагувати жорсткіше, ніж простими заявами.

Співпраця НАТО та України

Серед можливих варіантів відповіді Альянсу були б консультації з Києвом. Україна має напрацьований досвід боротьби з дронами і ракетами, який можна використати для захисту польського неба.

Вони могли домовитися з Україною, що дрони й ракети збиватимуться в радіусі до 100 кілометрів від кордону. Якби таке рішення було ухвалене, у Кремлі це викликало б серйозне занепокоєння,
– зауважив політолог.

У таку співпрацю могли б увійти і системи раннього оповіщення, і легітимізація рішень через уряди окремих країн. Це стало б для Москви сигналом, що НАТО готове до конкретних дій, а не лише до гучних заяв.

Реакція США та заяви Трампа

Американська відповідь після удару по Польщі зводилася до загальних заяв і не виглядала достатньо переконливо. Це дало Кремлю простір для маневру і зміцнило відчуття безкарності у Путіна.

Це виглядає як не дуже сильна позиція, яка дозволяє Путіну достатньо впевнено і нахабно себе почувати,
– сказав політолог.

У США тим часом лунають пропозиції сенаторів щодо нових санкцій. Однак без політичної волі президента ці ініціативи не переходять у конкретні кроки й залишаються лише риторикою.

Російські "Шахеди" у Польщі: що відомо про атаку та яка відповідь Альянсу?

• У ніч на 10 вересня російські "Шахеди" щонайменше 19 разів порушили повітряний простір Польщі. Відбиття атаки стало першим випадком, коли літаки НАТО фактично вступили в бій з російськими цілями. Однак Альянс вирішив не задіювати статтю 5 і обмежився консультаціями, що дало Путіну сигнал про можливість і далі перевіряти межі терпіння Заходу.
• Москва традиційно заперечила атаку, заявивши, що ціллю була лише територія України. У Міноборони Росії цинічно наголосили, що їхні безпілотники нібито не можуть долітати на таку відстань, але водночас запропонували Варшаві провести консультації.
• У самій Польщі ухвалили рішення обмежити повітряний рух у східних регіонах до грудня. Заборона стосується цивільних літальних апаратів, а контроль за польотами посилюється – у небі можуть залишатися лише військові та екстрені служби.