"Незалежності — ТАК". Як у 1990-х виглядала найголовніша газета України

Газети в Україні завжди були важливим джерелом інформації, а в часи відсутності інтернету ще й головним каналом комунікації між державою та суспільством. Одним із найпомітніших видань став "Голос України" — офіційна газета Верховної Ради, яка виходить безперервно з 1 січня 1991 року.

"Телеграф" розповідає про цей засіб масової інформації.

У 90-х і 2000-х "Голос України" був добре впізнаваний серед читачів: на першій шпальті, по центру, красувався великий синій напис із засічками, а поруч — державний герб. Для багатьох громадян той дизайн асоціювався з офіційністю.

"Голос України" з перших номерів виконував одразу дві функції: інформативну та офіційну. На його сторінках можна було знайти матеріали про роботу Верховної Ради, діяльність депутатських фракцій, комітетів, тимчасових комісій, а також репортажі з парламентських засідань. Водночас газета була місцем офіційного оприлюднення ухвалених законів і постанов, що робило її ключовим джерелом для юристів, чиновників та простих громадян.

У 2000-х роках дизайн газети залишався практично незмінним: строгий стиль, чорно-біла верстка з акцентом на текст і кілька фотографій.

Сьогодні "Голос України" продовжує свою місію. Газета виходить п’ять разів на тиждень — з вівторка по суботу — українською мовою. Крім друкованої версії, діє електронна, що має архів із 1991 року. Вартість друкованої передплати складає 174 гривні на місяць, тоді як електронний доступ коштує 10 гривень за день.

У виданні, як і раніше, публікуються матеріали про політичні процеси в країні, діяльність парламенту та органів місцевого самоврядування. Окрім того, газета приділяє увагу соціальним питанням, культурному життю та міжнародним подіям.

З 2002 по 2023 рік головним редактором газети був Анатолій Горлов, а нині обов'язки директора виконує Сергій Демський.