Унікальні військові об'єкти знайшли під водами Дніпра в Україні

На західному узбережжі Дніпра, неподалік Наумової балки на Хортиці, триває міжнародна археологічна експедиція за участі фахівців з України, Швеції та США. Вона спрямована на збереження унікальних історичних пам'яток, що зазнали загрози після підриву Каховської ГЕС.

Про це йдеться в репортажі "МТМ Запоріжжя".

Експедиція розділена на 2 етапи: надводний та підводний. Перший етап розпочався 11 серпня й тривав 3 тижні. Археологи заповідника "Хортиця" разом із закордонними колегами витягли з піску фрагменти носової частини дубель-шлюпки XVIII століття, що належала Дніпровській військовій флотилії часів російсько-турецької війни.

Цьому судну, створеному за передовими британськими технологіями, приблизно 300 років. Воно оснащувалося двома щоглами, латинськими вітрилами та гарматами, що робило його придатним для маневрів на Дніпрі та в прибережних водах Чорного моря.

Стан деревини крихкий через тривале перебування на поверхні після руйнування дамби та сліди пожежі. Американський дослідник Джон Фоушер зазначив, що судно збудоване з двох видів деревини:

Шведський експерт Фред Хокер, який долучився до команди, щоб поділитися досвідом консервації, підкреслив цінність знахідки:

Дослідники зазначають: це — не просто деревина. Її хімічний склад вже повністю змінився — дерево зараз дуже хрупке. Тому для скорішої реставації науковці мають доставити судно до реставраційного ангару, оскільки мокра деревина після висихання тріскається та розсипається.

Для збереження артефакт тимчасово накрили вологою тканиною та плівкою, плануючи передати до реставраційного відділу. Інше судно, частково занурене в пісок, закопали до весни для захисту. Ця ділянка відома концентрацією кораблів: у 1738 році тут зимувала флотилія з близько 300 суден, які не могли повернутися через пороги, а море контролювали турки. Після війни флотилію покинули, частину розібрали місцеві, деякі судна згоріли чи затонули.

Підводний етап стартував у вересні. Гідроархеолог Дмитро Кобалія занурився на глибину до 3 метрів, досліджуючи ще 4 затоплені судна. Їхній стан відстежують за 3D-моделями, створеними раніше. Кобалія називає роботу пам'ятко-охоронною:

Після війни плануються масштабні дослідження за участі міжнародних партнерів.