Такі носили лише дворяни - які прізвища видають шляхетне походження
Такі носили лише дворяни - які прізвища видають шляхетне походження

Такі носили лише дворяни - які прізвища видають шляхетне походження

Прізвища, що зберегли таємниці української шляхти, дійшли до наших днів.

Ви дізнаєтеся:

Прізвища завжди були не лише засобом ідентифікації людини, а й відображенням її соціального становища, професії чи ролі в суспільстві. В українській ономастиці окрему групу становлять прізвища, що походять від посад і служб при магнатських та королівських дворах.

Український мовознавець Юліан Редько у своїй праці "Сучасні українські прізвища" зазначає, що прізвища цієї групи відображають розвиток різних галузей господарства в період закріплення родових назв.

Прізвища дрібної шляхти

До окремої групи належать прізвища, пов’язані зі службою при магнатському чи королівському дворі. Наприклад, прізвища Дворак (Зк), Дворянин (Лв), Дворський (Вн) походять від назв дрібних шляхтичів, які перебували на службі при дворі.

Жінка-шляхтянка, яка прислужувала вельможній пані, називалася "дворка". Від цього слова утворилося прізвище Дворчин (Лв), що буквально означає "син дворки".

Прізвища Дворецький, Каиїталян (перекручено з "каштелян", від лат. castellum - замок) та Шембилян (від "шамбелян", високий придворний чин) також виникли від назв придворних посад.

Назви конкретних служб при дворі збереглися у прізвищах:

Прізвища слуг та підлеглих

Від терміну, який позначав слугу на панському дворі, походить прізвище Пахолок (з польського pachołek; первісно - невільник, слуга). Існує низка похідних: Пахолюк, Пахольчук, Пахольчийшин, Пахольницький.

Схоже значення мало прізвище Челядин, тобто "один із челяді" (служницький персонал).

Прізвища за професіями при дворі

На панському дворі обов’язково були ключник та кухар. Від цих посад утворилися прізвища Ключник та Кухар, що зустрічається у п’яти областях України. Похідні форми від Кухар: Кухаренко, Кухарук, Кухарчук, Кухарчийшин, Кухаришин, Кухарський. Зустрічається також прізвище Повар.

Прізвища Кухта та Кухтик походять від назв помічників на кухні - підручних кухаря. Від них утворене прізвище Кухтяк.

Назва панського візника-кучера з німецького Kutsche, Kutscher стала основою для прізвища Кучер та його похідних Кучерук, Кучеренко. Прізвища Штангрет, Машталір та його варіант Майталер також мають німецьке походження. Ці назви панських візників через польську мову проникли у побут українського панства.

Вас також може зацікавити:

Про персону: Юліан Редько

Юліан Костянтинович Редько (21 травня 1905 - 27 травня 1993) - видатний радянський та український мовознавець, фахівець з української антропонімії, а також письменник і перекладач. Доктор філологічних наук (1969), почесний член Наукового товариства імені Шевченка.
Редько присвятив свою наукову кар'єру вивченню українських прізвищ - їхній структурі, походженню та поширенню.

1966 року вийшла друком його книжка "Сучасні українські прізвища", де він аналізував семантику, словотвір та географію прізвищ.

У 1968-му він випустив "Довідник українських прізвищ" - словник-покажчик із правилами написання та вимови складних для фонетики прізвищ.

На основі величезної картотеки (до 90 000 прізвищ) у 2000-х вийшов фундаментальний "Словник сучасних українських прізвищ": два томи включають понад 25 600 прізвищ із поясненням походження, граматики та поширення.
Редько відомий не лише як науковець. Також він був прозаїком, автором повісті "Дурні діти" та інших літературних творів.

Джерело матеріала
loader
loader