На фронті загинув Любомир Соченко, син відомої української художниці

На фронті загинув Любомир Соченко на позивний Рікі, син відомої київської художниці, учасниці Революції Гідності та авторки галереї портретів героїв Майдану, Марини Соченко. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Національну спілку художників України та Конгрес українських націаналістів.

Відома художниця Марина Соченко, мама двох синів, які стали на захист України, написала у мережі коротке повідомлення: «Любик мій загинув».

Голова Конгресу українських націоналістів Степан Брацюнь повідомив, що Любомир Соченко загинув під час виконання бойового завдання. «Ворожий безпілотник атакував авто наших захисників, які висувалися в той час на позицію. Разом із Любомиром в цьому ж авто був його друг Антон, два висококласних оператори сил безпілотних систем ЗСУ. Обидвоє віддали життя за волю Україну», – повідомив він.

Брацюнь зазначив, що мама захисника, Марина Соченко – відома українська художниця, членкиня Конгресу українських націоналістів, виховала своїх обох дітей у національно-патріотичному дусі. Часто приходила на національно-патріотичні заходи, в тому числі Революцію Гідності, зі своїми синами – старшим Любомиром і молодшим Мирославом. Любомир активно долучався до партійних акцій, часто був прапороносцем в лавах КУН.

«В останнє ми разом із Любомиром марширували в смолоскипній ході 1 січня 2022 року на честь дня народження Провідника Степана Бандери», пригадав голова КУН.

За словами Брацюня, вже на другий день від початку повномасштабної агресії РФ проти України 25 лютого 2022 року Любомир взяв до рук зброю і став на захист рідного Києва, а згодом знищував ворога на різних напрямках фронту російсько-української війни в складі ЗСУ захищаючи Україну. За мужність і відданість Україні відзначений багатьма нагородами. Любомир Соченко був інтелектуалом, скромним, працьовитим, привітним і добрим до всіх. Володів кількома мовами, був поліглотом.

«Зі слів вчорашньої розмови з Мариною він був великою опорою для неї особисто і всім рідним. Не раз пані Марина зверталася в соціальних мережах про спільну молитву за синів, оскільки вже довго була без зв’язку з Любомиром чи з Мирославом. Із її слів просила Любомира, щоб був уважний, остерігався і беріг себе. На що отримувала відповідь: «Хіба це можливо, мамо, це лотерея, в любий час може щось прилетіти. Такі реалії війни»», – написав Брацюнь.

Конгрес українських націоналістів ініціює подання до Київради про перейменування вулиці Сімʼї Хохлових на вулицю Любомира Соченка, оскільки саме він першим зробив петицію до Київради на перейменування цієї вулиці. Та тоді петиція не набрала відповідної кількості підписів. Як пояснював в своєму зверненні Соченко: «Хохол – це зневажлива назва українця. Від цього слова походять і образливі російські назви України – «Хохляндія та Хохлостан». Це слово уживається для висловлення зневаги та образи українців. Принизливо мати назви вулиць, що мають це слово у своїй назві». 

Що відомо про Любомира Соченка

Любомир  Соченко народився 22 травня 1994 року у Києві, син художниці Марини Соченко. Навчався в школі № 129 Дніпровського району Києва. У 2014 році закінчив коледж інформаційних систем і технологій Державного вищого навчального закладу «Київський національний педагогічний університет ім. Вадима Гетьмана» з відзнакою. 

Далі у 2014—2017 роках навчався у Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка за спеціальністю телекомунікації та радіотехніка та в Люблінському університеті ім. Марії Кюрі-Склодовської на економічному факультеті у 2018—2020 роках.

Любомир  Соченко вільно володів кількома європейськими мовами.

Учасник Революції гідності та багатьох патріотичних акцій, був ініціатором перейменування вулиці Сім'ї Хохлових у Києві.

25 лютого 2022 року взяв до рук зброю і став на захист рідного Києва. Від травня 2022 року воював у складі 65-ї ОМБр в піхоті, а з 2023 року – в роті ударних дронів «Рубак» цієї ж бригади пілотом безпілотників, командир відділення, сержант.

Любомир  Соченко загинув у бою за Україну на запорізькому напрямку. 

За бойові заслуги захисника відзначено орденом «За мужність ІІІ ст.», медаллю «Честь, Слава. Держава», нагрудним знаком «Золотий хрест» (2024).

Також Любомир Соченко мав відзнаку президента «За оборону України»,відзнаку міністра оборони України «За поранення», відзнаку командира 65 ОМБр «Козацький хрест – За бойові заслуги».