Ювелірна точність: як винищувачі сідають на рухомі авіаносці

Посадити літак на рухомий авіаносець дуже непросто. Це завдання вважається одним із найбільш складних в авіації.

Як пояснює ресурс Wion, під час посадки на авіаносець пілоти стикаються з хвилями, погодою та обмеженим простором. Тож для виконання цього завдання вони використовують передові технології та інтенсивне навчання. Та зрештою, успіх чи невдача все одно залежать від людського фактору.

"Авіаносці – це величезні кораблі довжиною в сотні метрів, але злітно-посадкова палуба невелика і постійно рухається разом з хвилями. Пілоти описують посадку як націлювання на "крапку в океані", яка котиться, хитається і рухається вперед зі швидкістю 50 км/год або більше", – йдеться у матеріалі.

Хвостові гаки та сталеві троси

Під час посадки винищувачі використовують міцний хвостовий гак, аби зачепитися за один із декількох гальмівних тросів на палубі. Вони знаходяться поруч один із одним і допомагають зупинити борт вагою 15 тонн, який рухається зі швидкістю 240 км/год.

Техніка посадки винищувача в погану погоду

Якщо погода погана, траєкторію польоту постійно коригують офіцери та пілоти. Цікаво, що авіаносці мають спеціальні системи посадки. Автоматична система посадки на авіаносець (ACLS) керує літаками за допомогою радарів та каналів передачі даних.

Водночас кут наближення пілоти бачать за допомогою палубних вогнів. А от корективи надаються по радіо аж до момент посадки. 

Передові технології

Сучасні авіаносці оснащені передовими гальмівними пристроями. Також вони мають цифрову авіоніку та комп'ютерні системи посадки, такі як Magic Carpet або Delta Flight Path ВМС США.

Пілотів готують до найгіршого

Для посадки в штормових умовах пілоти місяцями проходять тренування як на симуляторах, так і безпосередньо у реальних умовах. Кожна посадка вважається "контрольованою аварією", під час якої застосовується повна потужність. Таким чином в разі промаху гака винищувач може знову злетіти з палуби.

Роль людського фактору

Попри те, що технології не стоять на місці, багато ще залежить від майстерності пілота та його блискавичної реакції.

"Офіцери з посадки літаків (LSO) стоять напоготові з сигнальними вогнями на випадок, якщо посадка буде небезпечною – безпека ніколи не залежить виключно від автоматизації", – пояснює ресурс. 

Водночас автори зазначають, що військово-морські сили постійно вдосконалюють системи посадки, додаючи туди датчики, стабілізатори та покращуючи алгоритми.