Ворог уже за порогом Конгресу

Примітка редакції. Вам основна тема статті може здаватися надто дрібною. Та ви навіть не уявляєте, наскільки це важливий зсув для США (хоча б тому, що раніше цього ніхто не помічав). А за знайдений текст та його подальший переклад, як завжди, дякуємо нашому автору — Богдан Мельник, данке!

Китайська пропаганда проникла навіть у зали Конгресу. У січні я вперше зайшов до свого офісу на Капітолійському пагорбі й одразу отримав там промовистий урок.

Зазвичай є набір американських газет, які безкоштовно доставляють кожному членові Конгресу. Серед них опинився примірник China Daily — державного пропагандистського видання Комуністичної партії Китаю. Тоді я зрозумів, що мій перший законопроект має надіслати чіткий сигнал: «Америка не продається».

Надто довго Вашингтон заплющував очі на те, як іноземні противники купують вплив. Ми старались не помічати, як вороги формують наративи та непомітно проникають в інституції, які були покликані захищати нашу демократію. Тож для початку я подав законопроект, щоб зупинити нав’язливу доставку China Daily на Капітолійський пагорб. Це необхідний крок для оборони від інформаційної війни, яку ведуть на нашій землі.

Чули, як китайські тревел-блогери поринули в політику?

China Daily — це не журналістика, а голос Комуністичної партії Китаю. Ще й, треба зазначити, зареєстрований у США як іноземний агент. Навіщо дозволяти цій газеті розповсюдження через внутрішні поштові системи? Ще й за рахунок платників податків? Зрозумійте, Конгрес фактично надавав індульгенцію іноземній пропаганді.

Тож, коли я вдарив на сполох, мої колеги-республіканці відреагували. Голова Комітету Палати представників з адміністративних питань Браян Стайл із Вісконсину та конгресмен від Мічигану Джон Муленаар, голова Спеціального комітету з питань Комуністичної партії Китаю, оголосили заборону на внутрішній розподіл China Daily — і всіх інших видань під контролем КПК — у приміщеннях Палати.

Тим самим буде припинено використання коштів платників податків для поширення ворожої пропаганди під виглядом новин. Члени Конгресу чи співробітники, які хочуть особисто передплатити China Daily, і надалі можуть це зробити. Але за свій кошт.

Улітку наслідки цього рішення вийшли за межі США. Минулого місяця британський парламент також оголосив про припинення небажаної доставки China Daily до офісів депутатів. Так виглядає лідерство: коли Америка займає принципову позицію, союзники наслідують.

Чому це має значення? Тому що авторитарні режими на кшталт китайського завжди спираються не лише на військову силу чи економічний тиск. Вони використовують наративи, операції впливу й пропаганду, щоб послаблювати демократії зсередини — і кожен глянцевий номер China Daily, який опинився в кабінеті конгресмена, був додатковою цеглиною у Великій китайській стіні обману.

Перекрити цей потік — один із кроків ширшої стратегії захисту наших інституцій від зовнішньої маніпуляції. І найбільше мене надихає ефект доміно. Крок парламенту Великої Британії свідчить, що наші союзники починають визнавати неприємну істину: вільні суспільства не можуть дозволяти державам-опонентам використовувати відкритість демократії як зброю проти неї самої.

Чому Китай так щедро платить за екологію саме в США?

Коли ми даємо відсіч, сигнал отримує не лише Пекін — його чують усі авторитарні режими. Ваша пропаганда не матиме притулку в залах свободи. Занадто часто Конгрес чекає до моменту, коли криза вже вибухнула. Тоді пізно думати, бо шкоди вже завдано. Саме тому наш проактивний крок був таким обнадійливим.

Якщо ми пропускаємо пропагандистські видання до власних офісів, як протистояти більш масштабній кампанії Китаю — інтелектуальним крадіжкам, кібервійні та економічному примусу?

Від Вашингтона до Вестмінстера демократії прокидаються. Інформаційна війна — це факт. Ставитися до неї слід максимально серйозно. Припинення ручної доставки China Daily законодавцям закрило одну проломину в дамбі й засвідчило нашу волю до самозахисту.

У комуністів «чистої» науки не буває, як і суто цивільних жителів.

Не думайте, що ця боротьба триватиме виключно за газети. Йдеться про те, чи будуть мати відвагу вільні суспільства, яким треба захищати себе в епоху, коли пропаганда може бути не менш небезпечною, ніж ракети чи дрони. Те, що почалося як позиція у будівлі Капітолію США, уже впливає на політику інших країн.

І це має бути водночас попередженням для наших противників і закликом до союзників: ми не будемо мовчати й нас не куплять. Коли Америка веде, твердо й рішуче — світ іде за нею.