"Угода століття": чому США роблять ставку на Казахстан і серединний маршрут Нового Шовкового шляху
"Угода століття": чому США роблять ставку на Казахстан і серединний маршрут Нового Шовкового шляху

"Угода століття": чому США роблять ставку на Казахстан і серединний маршрут Нового Шовкового шляху

США намагаються створити новий формат геополітичної "залежності" в Закавказзі та Центральній Азії — як один з інструментів впливу на Китай. Економіст, фінансовий аналітик Олексій Кущ розмірковує про те, як це змінить розстановку сил у Євразії та у світі.

США роблять ставку на Серединний маршрут Нового Шовкового шляху.

Цікавий поворот.

Президент США Дональд Трамп і президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв домовилися про "угоду століття".

22 вересня в Нью-Йорку представники двох країн підписали угоду, в рамках якої американська компанія Wabtec поставить до Казахстану вантажні локомотиви на загальну суму 4,2 млрд доларів (приблизно 240-300 одиниць).

Угода фінансується Міжнародним фінансовим центром "Астана".

Казахстан оновить 15-20% парку локомотивів.

Частину грошей дасть у вигляді кредиту Citibank ($900 млн).

У планах і серйозна локалізація виробництва в рамках уже наявного проєкту.

Процитую офіційне повідомлення:

"На майданчику Wabtec у Казахстані — ЛКЗ — планують випускати локомотиви із застосуванням водневих технологій і комплектуючих, а також створити інжиніринговий центр для забезпечення передання технологій.

За підсумками минулих переговорів з локомотивобудівником президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв привітав плани Wabtec інвестувати близько $1 млрд у транспортно-логістичну галузь".

У США назвали угоду "проривною".

Характер співпраці Казахської залізниці зі США суттєво відрізняється від аналогічної співпраці з американцями нашої Укрзалізниці.

Тому що Казахстан купує локомотиви, вироблені за американською технологією, казахським заводом Wabtec Kazakhstan в Астані, який, щоправда, належить американським інвесторам.

А у нас американські локомотиви "локалізовували" шляхом фарбування в брендові кольори УЗ, просто "фарба була дуже дорога".

Завод в Астані з 2009 року виробив уже 600 локомотивів для КТЖ і на експорт. Рівень локалізації — 45%.

Нині завод вийшов на рівень виробництва 75 — 80 тепловозів. З перспективою — 130 одиниць щорічно.

Зрозуміло, що вся ця локомотивна міць призначена для обслуговування руху вантажів зі сходу Казахстану — на захід, у каспійські порти, зокрема Актау.

Тобто і для перевезення транзитних вантажів з Китаю.

США роблять ставки на великі геополітичні проєкти з хорошим профітом.

Головна мета США в Євразії — створювати великі логістичні проєкти з акцентом на технічний вплив на країни Глобального Півдня, наприклад, у Закавказзі та Центральній Азії.

Що в підсумку призведе і до непрямого переплетення проєктів США з інтересами Китаю в регіоні.

Тому і Зангезурський коридор, і Казахстан.

Тобто США намагаються створити новий формат геополітичної "залежності" в Закавказзі та Центральній Азії — як один з інструментів впливу на Китай.

Нинішній Вашингтон — це столиця, куди потрібно привозити проривні ідеї, великі геополітичні проєкти, що обіцяють прибуток і взаємну вигоду.

А не приїжджати постійно канючити нові кредити і розповідати американцям, як можна "витратити їхні гроші".

Ці часи вже минули.

Джерело.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Теги за темою
Китай
Джерело матеріала
loader
loader