/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F434%2Fec84180285f8b24b3f49757296546e37.jpg)
Китайські розробники перетворили винищувач J-6 у бойовий дрон J-6W
Китай відновив застарілий винищувач J-6, створений на базі радянського МіГ-19, перетворивши його на безпілотний літальний апарат J-6W для масованих ударів і насичення систем ППО противника. Літак зазнав суттєвих змін: із нього зняли гармати, катапультні крісла та додаткові баки, натомість інтегрували автопілот, систему автоматичного керування польотом, нові підвісні вузли для озброєння та навігацію з огинанням рельєфу.
Безпілотний J-6W може виконувати кілька завдань. Він підходить як повнорозмірна ціль для тренувань пілотів і розрахунків ППО, може діяти як приманка для відволікання вогню, використовуватися як розхідна ударна платформа з легкою зброєю або для розвідки високого ризику. Літак здатен пролетіти близько 350 миль, розвиває надзвукову швидкість і може нести до 450 кг корисного навантаження.
Конверсія J-6 на безпілотники почалася давно: перші польоти відбулися ще 1995 року, а до 2022-го, за повідомленнями, було переобладнано приблизно 600 літаків. Китай утримує запас у понад 1000 потенційно придатних до перероблювання J-6, а укріплені авіабази поблизу Тайваню вказують на географічну логіку такого розгортання.
Ключова перевага цієї програми — масштаб і дешевизна. Використання старих корпусів значно дешевше за виробництво нових дронів, водночас вони зберігають розміри, швидкість і радіолокаційний слід, подібний до сучасних бойових літаків. Подібні практики відомі і в інших країнах: США застосовували безпілотні QF-4 та QF-16 для навчань, а Азербайджан — Ан-2 під час конфлікту в Нагірному Карабаху. Китай іде далі, закладаючи масове використання цих машин у багаторівневу концепцію операцій.
Поява J-6W на публіці свідчить, що Пекін цілеспрямовано готує інфраструктуру й доктрину для масштабного застосування «витратних» безпілотних платформ. Їхня роль — насичення і виснаження ворожої ППО, примушування до розкриття позицій і нанесення розхідних ударів перед застосуванням більш сучасних UCAV та ракет. Це підтверджує, що майбутнє повітряних боїв визначатиметься не лише найновішими технологіями, а й умінням переосмислювати старі ресурси для масових і асиметричних дій.

