Стефанчук «вписався» за законопроєкт № 14057, який несе ризики цензури в Україні

Таку заяву зробив спікер українського парламенту Руслан Стефанчук після реєстрації скандального проєкту закону, який, на думку медіаспільноти, несе ризик цензури і містить надмірно жорсткі вимоги до медіа. Стефанчук запевнив, що нових обов’язків для ЗМІ у законопроєкті немає і він не обмежує журналістські розслідування та чітко відповідає Конституції України.

«Найголовніше: цей законопроєкт не про медіа. Він про розширення особистих прав кожної людини. Саме так його треба сприймати», – зазначив спікер Верховної Ради.

За словами Стефанчука, законопроєкт не містить заборони розслідувати корупцію до вироку суду, суди не зможуть забороняти поширення інформації до її публікації, блокувати сайти і вилучати наклади, а правдиві розслідування не зобов’яжуть публікувати альтернативну версію фігурантів.

Спікер додав, що низка пунктів документа є «євроінтеграційними зобов’язаннями України. Наприклад, у випадку «права на забуття».

«Стаття 302-2 ЦКУ в редакції законопроекту пропонує закріпити в цивільному законодавстві «право на забуття». Необхідність закріплення права на забуття в національному законодавстві обумовлена євроінтеграційними зобов’язаннями України», – написав Стефанчук.

Він також запропонував на початку жовтня провести зустріч із журналістами та представниками громадянського суспільства, які «спеціалізуються на питаннях медіаправа, щоб обговорити всі аспекти цього законопроєкту та спільно знайти збалансовані й ефективні рішення».

• Інститут масової інформації вважає, що законопроєкт №14057 розширює можливість “попередньої цензури”. Це означає, що депутати хочуть узаконити можливість заборонити публікацію ще до виходу в світ (у тому числі в онлайн-медіа, соціальних мережах і інших веб-ресурсах), передає «Детектор медіа».
• Депутати також пропонують блокування доступу до матеріалу (наприклад, блокування сторінки онлайн-медіа) і це може призвести до надмірного тиску на медіа задля видалення контенту, а також до росту самоцензури і зловживань судовими процесами з боку посадовців чи корпорацій.
• Інший проблемний момент документа – розширення права на спростування та права на відповідь у медіа. Це означає, що будь-яка згадка в ЗМІ про особу означає що ця особа має право на відповідь, якщо на думку особи, в публікації порушено її “особисті права”. При цьому людину можуть не назвати прямо.
• Проєкт журналістських розслідувань Bihus.info заявив, що законопроєкт посилює юридичну відповідальність за критичні публікації та може поставити під ризик саме існування журналістських розслідувань.
• Також журналісти звернули увагу, що у законопроєкті пропонують автоматично визнавати недостовірною інформацію, що не закріплена у судовому вироку, а також дозволити карати за суб’єктивну думку.