Сонячні моря в пустелі: як Китай будує нове енергетичне майбутнє і що за цим стоїть

Які виклики приховує сонячна експансія Китаю?

Нові технологічні ландшафти Кубучі, які повністю змінили зовнішній вигляд пустелі, є свідченням неймовірно масштабного енергетичного переходу, який здійснює Китай. У той час як інші країни пригальмовують реалізацію сонячних проєктів у пустелях через економічні чи технічні труднощі, Китай, найбільший у світі емітент парникових газів, впевнено рухається вперед, запустивши кілька найбільших у світі електростанцій за останні два роки, пише 24 Канал з посиланням на Tech Xplore.

Розміщення сонячних установок у пустелях є ключовим елементом плану Китаю щодо досягнення вуглецевої нейтральності до 2060 року. Сонячні потужності країни настільки значні, що затьмарюють зусилля решти світу й можуть навіть впливати на місцеві погодні умови. Масштаби цих інсталяцій вражають – їх видно навіть із космосу.

Аналіз супутникових знімків за останнє десятиліття показує, що лише в пустелі Кубучі було встановлено понад 100 квадратних кілометрів панелей, що приблизно дорівнює площі Парижа.

Нещодавно Китай пообіцяв збільшити потужності вітрової та сонячної енергетики більш ніж у шість разів порівняно з рівнем 2020 року. За словами аналітика Девіда Фішмана, вирішальним фактором для будівництва в пустелі є наявність невикористовуваної землі.

У цьому контексті важливо пригадати, чого досягла країна за останні роки:

• У червні 2024 року світ облетіла новина, що Китай запустив найбільшу в світі сонячну електростанцію. Вона може генерувати 5 гігаватів потужності та виробляти 6,09 мільярда кіловат-годин електроенергії щорічно. Ця станція була частиною великого плану зі встановлення 455 гігаватів вітрових і сонячних електростанцій по всій країні, який своєю чергою входив до ще більшого проєкту з модернізації енергетики, що передбачає розбудову сонячної енергетики на 1200 гігаватів.
• Уже через місяць ми дізналися, що уряд в Пекіні будує ще потужнішу електростанцію, яка вироблятиме 8 гігаватів. Введення в експлуатацію заплановано в червні 2027 року.
• Того ж місяця з'явилося справді шокуюче оголошення, що Китай виконав свій план щодо запуску 1200 гігаватів вітрових і сонячних електростанцій уже в 2024 році, хоча планував зробити це до 2030 року. За кілька днів з'явилося офіційне підтвердження від уряду, що мета щодо чистої енергії виконана на 6 років раніше.
• Нарешті, цього року мережа жваво обговорювала відео, на якому видно, що Китай покрив сонячними панелями цілу гору. Площа електростанції настільки велика, що дронам не вистачає заряду, щоб облетіти всю її площу за один раз.

Є проблеми

Сонячні електростанції в пустелі зіштовхуються з низкою проблем, адже віддалена, залита сонцем місцевість створює серйозні виклики:

• Піщані бурі можуть пошкодити вентилятори панелей.
• Занадто високі температури знижують ефективність сонячних елементів.
• Крім того, накопичення піску вимагає води для очищення, якої в цих місцях бракує.

Щоб протистояти цим перешкодам, сонячні панелі в Кубучі оснащені самоочисними вентиляторами та двосторонніми елементами, які дозволяють вловлювати навіть світло, відбите від землі.

Ще одним викликом є велика відстань пустельних електростанцій до міських районів, які споживають їхню енергію, а також складність інфраструктури для транспортування електроенергії. Енергія, вироблена в Кубучі, призначена для густонаселених міст – Пекіна, Тяньцзіня та Хебея, розташованих за сотні кілометрів. Зростання сонячних потужностей значно випереджає розвиток електромереж, що призводить до втрат енергії та перевантаження ліній електропередач.

Попри ці проблеми, лише за перше півріччя Китай встановив більше сонячних потужностей, ніж уже мала вся сонячна енергетика США на кінець 2024 року.

Які наслідки для клімату й екології регіону?

Величезний масштаб деяких пустельних сонячних полів може створювати власний кліматичний ефект. За словами Чженьяо Лу з Лундського університету, поглинання тепла на великих площах може змінювати атмосферні потоки та мати вторинні негативні наслідки, наприклад, зменшення кількості опадів в інших місцях. Однак, на його думку, ризики сонячної енергії залишаються незначними порівняно з небезпекою продовження викидів парникових газів.

Річ у тім, що розширення сонячної енергетики в Китаї не означає відмови від викопного палива. У Внутрішній Монголії, традиційному шахтарському регіоні, досі можна побачити вантажівки, що везуть вугілля, та димарі, що випускають дим.

Нещодавній звіт показав, що в першому півріччі цього року Китай ввів в експлуатацію більше вугільних електростанцій, ніж будь-коли з 2016 року.

Позитивні зміни також є

З іншого боку, проєкт приніс і позитивні зміни для місцевого населення:

• Наприклад, 46-річний Чан Юнфей, який раніше важко працював у вугільній промисловості, тепер керує готелем. Види мерехтливих сонячних панелей стали вірусними в інтернеті, і Кубучі перетворився на популярне місце для внутрішнього туризму.
• Для інших місцевих жителів новим джерелом доходу стали тури на квадроциклах, катання на верблюдах та сендбординг.

Водночас Чан висловлює занепокоєння, що сонячна експансія може поглинути всю пустелю, а разом з нею і цей новий потік доходів. Проте він вірить, що уряд залишить частину території для туризму.