Вільний простір для свиноматки: європейські вимоги до благополуччя — недалекі реалії для України

У ході Міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» експерти представили сучасні рішення для утримання свиноматок та обговорили європейські тенденції у сфері благополуччя тварин. Йшлося про новітні типи станків, автоматизацію процесів і групове утримання тварин, яке вже стало вимогою в країнах ЄС і поступово наближається до України.

Про це повідомляє АСУ.

У рамках робочої панелі «Високопродуктивна свиноматка — „ядро” виробництва», Іван Салата, експерт у царині будівництва і обладнання свинокомплексів, презентував обладнання, що забезпечує комфортне утримання свиноматок, зручність обслуговування для персоналу та контроль за допомогою автоматизованих систем. Він порівняв різні моделі станків для опоросу, серед яких — стандартний та «прохідний».

«Перевагою „прохідного” станка є те, що ви можете зафіксувати свиноматку, а можете зняти обмеження — і вона вільно виходить у будь-який момент. Це дозволяє контролювати тварину, але водночас забезпечує їй більше простору».

Спікер наголосив, що нові конфігурації станків допомагають зменшити стрес у тварин, підвищують ефективність роботи працівників і відповідають сучасним вимогам до благополуччя. Серед інновацій також — камери спостереження та електронні системи годівлі, які роблять менеджмент свиноматок прогнозованішим і прозорішим.

У свою чергу Олег Архипченко навів приклади групового утримання свиноматок у період опоросу, яке активно впроваджують у Німеччині та інших країнах ЄС:

«У Європі вже є різні рівні „волі” для свиноматок. Це може бути станок 1,8х2,4 метра, де рух обмежений, або більші бокси розміром 2,5х3 метри, де свиноматка може розвернутися. На деяких фермах запроваджують групове утримання — щонайменше 8 м2 на одну тварину».

Як приклад він розповів про німецьке підприємство на 1600 свиноматок, де рівень падежу за умови групового утримання не перевищує 6%. За його словами, такі системи вимагають більших площ, але дозволяють ефективніше використовувати простір, оскільки немає потреби у технологічних проходах.

Учасники панелі зійшлися на думці, що перехід до нових систем утримання в Україні — лише питання часу. Це вимога не лише ринку, а й очікувань споживачів, які дедалі більше звертають увагу на умови, у яких утримуються тварини.