Як європейська реформа конкурентної політики може посилити Україну

Конкурентна політика (Глава 8 acquis ЄС) є однією з ключових сфер, які визначають рівень зрілості економіки країни-кандидата.

Вона охоплює антимонопольне регулювання, контроль за концентраціями, правила державної допомоги та захист добросовісної конкуренції.

Європейський Союз виходить із принципу, що без рівних умов для бізнесу не може існувати ані спільний ринок, ані справедлива конкуренція між компаніями.

Центральне місце в адаптації Глави 8 займає Регламент (ЄС) № 1/2003, головна мета якого – створення децентралізованої та ефективної системи антимонопольного правозастосування у ЄС.

Про те, як система контролю за угодами працює в ЄС і які зміни ще потрібно впровадити Україні, читайте в статті наукової співробітниці Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Анастасії Кропової Конкуренція, як у ЄС: які зміни у системі антимонопольного права має впровадити Україна.

Далі – стислий її виклад.

Регламент (ЄС) № 1/2003 діє в Євросоюзі з 1 травня 2004 року.

Якщо до його ухвалення компанії мали отримувати попередній дозвіл Європейської комісії на погоджені дії, то нова модель скасувала цю бюрократичну процедуру.

Бізнесу передали відповідальність за самостійну оцінку правомірності угод (self-assessment).

Тепер державний контроль здійснюється після укладання угоди (ex post).

Загалом Регламент істотно розширив інструментарій антимонопольних органів.

Важливою інновацією стало створення ECN, яка об’єднала національні відомства країн і Єврокомісію.

Відтоді розслідування картелів та зловживань у транскордонних справах здійснюються спільно.

Для України цей Регламент є орієнтиром для реформування як законодавства, так і судово-інституційної системи.

Адже його адаптація означає створення передбачуваного середовища, де добросовісний бізнес отримує захист, а порушники – відчутні санкції.

Україна вже зробила кілька важливих кроків у напрямку європейських стандартів, внісши зміни до закону "Про захист економічної конкуренції".

Але, попри досягнутий прогрес, залишається низка системних проблем, розвʼязання яких питань потребує також глибокої судової та інституційної реформи.

Такий підхід, заснований на поєднанні законодавчих змін із реальним інституційним зміцненням, вже давно успішно застосовується у країнах Європейського Союзу.

Імплементація Регламенту № 1/2003 здатна дати Україні відчутні економічні та соціальні вигоди.

За оцінками, він може забезпечити щорічні споживчі заощадження на рівні 0,6–1% ВВП, що дорівнює приблизно 1,1–1,8 млрд євро.

Ця оцінка базується на досвіді країн ЄС після впровадження Регламенту та припускає аналогічний позитивний ефект для України.

Позитивні наслідки очікуються в: енергетиці (зменшення тарифних надбавок та посилення конкуренції між постачальниками); фармацевтиці (прозоріші тендери та доступ до дешевших препаратів), агросекторі (розширення можливостей для фермерів), а також в транспорті і логістиці (зниження бар’єрів входу та оптимізація витрат).

Боротьба з картелями дозволить заощаджувати бюджетні кошти під час реалізації великих інфраструктурних проєктів.

Крім того, слід очікувати інституційних та соціальних вигод.

Отже, реформа конкурентної політики – це не лише юридична вимога ЄС, а й практична потреба для української економіки.

Імплементація Регламенту здатна підвищити ефективність АМКУ, знизити правову невизначеність і створити прогнозоване середовище для бізнесу.

Докладніше – в матеріалі Анастасії Кропової Конкуренція, як у ЄС: які зміни у системі антимонопольного права має впровадити Україна.