"Ой у лузі червона калина": маловідома історія пісні, яка об'єднала українців у боротьбі

Повідомляє 24 Канал з посиланням на "Локальну історію".

Як з'явилася пісня "Ой у лузі червона калина"?

Відомий зачин походить від козацької пісні "Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі", яка розповідає про національно-визвольну війну під проводом Богдана Хмельницького у середині XVII століття.

"Розлилися круті бережечки, гей, гей, на роздоллі": дивіться відео

У 1913 році театральний режисер Степан Чарнецький використав цю козацьку пісню для вистави "Сонце руїни" за п'єсою Василя Пачовського. Він використав текст, що починався словами "Ой у лузі червона калина", а диригент театру Михайло Коссак зробив 12 музичних аранжувань на основі народної мелодії.

Вистава, яка відтворювала події козацької Руїни, з успіхом показували у львівському театрі Товариства "Руська Бесіда" та містах Східної Галичини. У вересні 1914 року в Стрию її почув командир стрілецької чоти та поет Григорій Трух. Вражений мелодією й образом похиленої калини, як символу України, він написав ще три строфи. Так народився новий варіант пісні.

У чому була особливість стрілецької версії?

Стрілецька версія зосереджувалася на протистоянні українських добровольців з російською імператорською армією. У ньому використано архаїчні символи, де битва з ворогом постає як "танець", а перемога – із жнивами та "козацькою славою", яка не зникла.

"Ой у лузі червона калина": дивіться відео

Після Першої світової та поразки українців у визвольних змаганнях пісня поширилася і серед цивільних. Однак вже у радянські часи стрілецький варіант, де йшлося про "калину" та "славну Україну", був під забороною.

Він передавався лише через родинні традиції галичан. При цьому лише одиниці знали про "козацький" варіант тексту із оптимістичним завершенням: "А ми ж свою славну Україну, гей, гей, розвеселимо!", який у період хрущовської відлиги потрапив до академічного збірника "Історичні пісні".

Чи співали бійці УПА пісню "Ой у лузі червона калина"?

Фольклористка Оксана Кузьменко у авторській статті для The Ukrainians розповіла, що у міжвоєнний період стрілецькі пісні набули популярності серед бійців УПА. У 1998 році Василь Кук, головний командир УПА у 1950 – 1954 роках, згадував, що ще до створення власних пісень упівці "жили стрілецькими піснями".

Воїни УПА / Фото "АрміяInform"

Вони добре їх знали й охоче наспівували, особливо маршові, як-от "Гей там на горі Січ іде", "Ой у лузі червона калина", а також елегійні та тужливі, зокрема "Коли ви вмирали", "Упав стрілець у край зруба".

За словами Кузьменко, стрілецькі пісні були для бійців УПА ближчими у часі та поширенішими за козацькі пісні. Вони підтримували ідею державності після поразки визвольних змагань у Галичині в міжвоєнний час.

Чому соняшники є символом полеглих українських воїнів?

• 29 серпня в Україні щороку відзначають День пам'яті захисників, які загинули у боротьбі за незалежність. Дата і символ цього дня пов’язані з Іловайською трагедією 2014 року.
• Тоді українські військові опинилися в оточенні та мали виходити "зеленим коридором". Але російські бойовики порушили домовленості й відкрили вогонь по наших бійцях. Шлях, яким ішли тоді українські воїни, пролягав через соняшникові поля, які стали свідками тих кривавих подій.
• У 2019 році на державному рівні вперше відзначали День пам'яті захисників. Його символом став соняшник, як нагадування про Іловайськ.