/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ff6038353d4c4306edf67c455b6f66e87.jpg)
Пам’яті зоозахисника, азовця Олексія Кісілішина
Олексій народився у 1996 році в Маріуполі.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fcc9a2fa45b61be902671f7ae5eaf5098.jpg)
Після закінчення дев'ятого класу пішов навчатися на електрозварювальника у місцеве ПТУ. Але за фахом не працював, а мріяв вчитися ветеринарній справі, адже усе своє життя опікувався тваринами. Хлопець не просто любив їх, а допомагав та рятував - маленьких й великих, домашніх й навіть диких.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fda726ff90909c807bb05636c54c61eb6.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F538dfacfd022de3992fe092110b0150b.jpg)
Він і роботу свою намагався поєднати із захопленням: працював у зоомагазинах, у притулках для тварин. Був активним учасником зоозахисних акцій та членом кількох громадських організацій. Навіть у власному будинку відкрив мініпритулок для знедолених та травмованих тварин. Поруч із собаками та котами у нього жили лисиці, павуки, змії.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6818350dc0edfaa88982e7403c5d178b.jpg)
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc80cee91e36f64a9c0d90640f0ce326e.jpg)
«Сильніше за тварин Олексій любив лише сім'ю та Україну, за яку віддав життя. Він мав неймовірну жагу до життя та багато планів: розширити притулок, здобути освіту, одружитися, стати батьком…», – згадує мама Ганна Володимирівна.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F42205f8ec5766b82f5182518543695fa.jpg)
Олексій не встиг вступити до вишу – у 2014 році розпочалася АТО, і хлопець у 17-літньому віці замість навчання приєднався до батальйону «Азов». Він брав участь в обороні рідного Маріуполя, у військових діях біля Широкиного.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6d7bdcfc1394a8c6216346675b85bf2a.jpg)
Повернувшись за два роки із АТО, Олексій продовжив свою активістську діяльність у рідному місті. Він долучався до різних патріотичних акцій, займався екологічними проблемами та продовжував зооволонтерство й просвітницьку діяльність у цьому напрямку. Готувався запустити власний ютуб-канал про догляду за тваринами. А ще - не полишав мрії відкрити великий притулок для диких тварин. Навіть пройшов стажування у Краківському зоопарку, де доглядав за левами та тиграми. Співпрацював з відомими українськими зоозахисними організаціями, такими як UAnimals та Wild Animals Rescue Center.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6b9cec12ac239bb21626d34d15dcc767.jpg)
Але ці плани не вдалося втілити. У перший же день широкомасштабного вторгнення Олексій повернувся у військо, до рідного «Азову», який знову опинився на вістрі оборони Маріуполя.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F1adf386d803b8f18c7c34dbbf0595f2b.jpg)
Воював на посаді стрільця-помічника кулеметника, і разом із побратимами 86 днів боронив «Азовсталь».
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Ffc99057316c846c240f2dbebe2b833cc.jpg)
«Він захищав до останнього рідний Маріуполь, а опинившись на "Азовсталі", продовжив рятувати тварин в тих нелюдських умовах», – написав про нього засновник UAnimals Олександр Тодорчук.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F479c89ca582bb70cf32dbacf2d89646b.jpg)
Разом із побратимами Олексій вийшов з території заводу у полон, як було домовлено. Бранців розмістили на території колишньої Волноваської виправної колонії №120 в Оленівці. Саме там 29 липня 2022 року росіяни вчинили теракт, скерувавши артилерійські снаряди в барак із беззахисними полоненими. Тієї ночі загинули понад 50 українських захисників, серед них і Олексій. За чотири дні до цього йому виповнилося 26 років.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fa5d7e770c43e4e389e462921f3c0294e.jpg)
Військовий похований на території Борзнянської громади на Чернігівщині.
Герой посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2F6b9d7deffc58b739bfb0f4771643345f.jpg)
А ще організація UAnimals відмітила Олексія за його громадську діяльність Першою всеукраїнською зоозахисною премією. Її отримали батьки хлопця. На згадку про колегу також був оголошений грант, сума якого - 200 тисяч гривень - була розділена між невеликими зоопритулками.
«…щоб Олексій міг рятувати тварин навіть після смерті. Він би хотів, щоб його справа продовжувалася й після того, як він віддав своє життя за Україну», - зазначив Олександр Тодорчук.
/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F209%2Fc1195f7f0d9550b51e0e8d5df77e19cb.jpg)
Цього літа у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" відкрилася виставка картин мами Героя, Ганни Кісілішиної, присвячена синові. Пізніше у відгуках про подію один з побратимів Олексія згадав: «Котик з фото ще довго приходив на ліжко, де відпочивав Олексій, навіть в розбомблену вщент будівлю на "Азовсталі".
Вічна слава Герою!
Фото: Фейсбук-сторінка Олексій Олександрович Кісілішин, Фейсбук-сторінка Олександр Григорович, Стас Козлюк, Евгеній Сосновський, пресслужба Борзнянської територіальної громади

