Пам’яті розвідника В'ячеслава Шимчука

Молодший сержант загинув влітку 2024 року під Липцями на Харківщині, де бійці «Хартії» стримували повторний наступ окупантів   

Харків’янин В'ячеслав Шимчук добре відомий у різних регіонах України, бо професійно займався спортивним орієнтуванням. Знання та навички, які він передавав добровольцям «Хартії», зберегли багато життів.

Побратими згадують розвідника з усмішками, адже той ніколи не зневірювався, не опускав рук, любив пожартувати, вмів підтримати та неабияк мотивував і надихав власним прикладом.  

Військові наголошують, яку чудову спортивну форму в свої 50 років мав В'ячеслав, бігати з ним нарівні було непросто навіть удвічі молодшим хлопцям. Він був одним із перших "хартійців", "стовпом" добровольчого формування, яке потім стало бригадою НГУ, наголошує Ігор Оболєнський («Корнет»), нині командир 2-го корпусу Нацгвардії «Хартія». 

"Пам’ятаю один випадок. У певному таборі, коли «Дід» уже був заступником командира взводу розвідки, тренував свою групу. І я їду десь, мабуть, за кілометрів 25 від табору, дивлюся по силуету - хтось знайомий біжить, а це наш «Дід» а за ним його «гусята», чоловік 8-10. Я зупиняюсь, кажу: "А ви куди?" - "У нас марш-кидок. Не заважайте". І побіг. За 25 кілометрів! Фантастична людина", - розповідає «Корнет».

«Дід» нищив ворога у Стельмахівці на Луганщині, брав участь у найскладніших операціях у Бахмуті. Далі з побратимами давав відсіч окупантам у Серебрянському лісі, а після цього захищав рідний Харків. 

Побратими із вдячністю згадують уроки розвідника. 

"«Дід» займався спортивним орієнтуванням, дуже добре розумівся на топографії і ганяв нас по ній - і вдень, і вночі, та по такій місцевості, що взагалі. Тренування в основному в лісі були. І ми коли вже потрапили у "Серебрянку", коли GPS на "Кропиві" (програмному забезпеченні, - ред.) упав - і ти не розумієш, де ти перебуваєш, то швидко пригадуєш усі уроки. За допомогою того, чому нас «Дід» навчив, ми групу довели, ніхто не заблукав і не втрапив у халепу", - розповідає гвардієць «Математик».  

"Він завжди мотивував, бо коли бачиш дорослу вже, зрілу людина, яка безперестанку щось хоче робити, розвиватися, вивчати, ти й сам уже думаєш: так, треба й собі", - каже військовослужбовець «Корона».  

В’ячеслав Шимчук загинув 26 липня 2024 року, виконуючи бойове завдання під Липцями у Харківському районі. За мужність і героїзм, проявлені під час захисту України, йому присвоєно звання Героя України посмертно з орденом "Золота зірка" указом Президента від 26 лютого 2025 року.  

На будівлі Харківського ліцею №73, в якому навчався Шимчук, встановили меморіальну дошку.  

Спочивай, Герою!

Фото з архіву бригади «Хартія» та Харківської міської ради