Право власності під питанням: кому слід внести документи на житло до Держреєстру

Міністерство юстиції України попереджає: власникам нерухомості, права на яку були зареєстровані до 2013 року, варто самостійно внести дані про своє майно до Державного реєстру речових прав. Хоча закон не зобов'язує це робити, в умовах війни така реєстрація стає критично важливою для захисту власності та отримання можливої компенсації.

Про це йдеться у покроковій інструкції, опублікованій виданням "На пенсії".

Багато українців, які володіють квартирами, будинками чи земельними ділянками на підставі документів, виданих до 1 січня 2013 року, можуть вважати, що паперового свідоцтва чи договору достатньо. "Навіщо мені той реєстр і чому я взагалі маю про це думати, якщо в мене все законно та є всі документи?" — так міркують чимало власників.

Однак, як пояснює журналістка у відео, за нинішніх умов відсутність даних в електронному реєстрі створює серйозні ризики. Раніше реєстрацією займалися Бюро технічної інвентаризації (БТІ), а їхні архіви переважно були паперовими. Сьогодні ж наявність цифрового запису — це не "педантична примха, щоб усе було в ажурі, а надважливе питання безпеки та збереження вашого майна".

П'ять головних ризиків: від рейдерства до втрати компенсації

Експерти наголошують на кількох ключових загрозах для власників, чиє майно не внесене до сучасного електронного реєстру.

1. Втрата доказів власності та ризик рейдерства. Це найвагоміша причина в умовах війни. Частина паперових архівів БТІ була знищена або пошкоджена внаслідок бойових дій.
"Паперовий архів БТІ — це єдина копія, і якщо вона зникла, а ваш документ про право власності загубився чи згорів, довести своє право власності буде майже неможливо", — зазначається у відео.
Електронний запис у Держреєстрі є захищеним цифровим доказом, який зберігається в загальнонаціональній базі даних.

2. Неможливість отримати компенсацію за програмою "єВідновлення". Це критично важливий момент. Якщо житло буде пошкоджене чи знищене, власник не зможе отримати державну компенсацію, доки об'єкт не буде належним чином внесений до реєстру. Держава має чітко ідентифікувати власника.

3. Проблеми при продажу, даруванні чи спадкуванні. Будь-яка юридична операція з нерухомістю вимагає перевірки в Держреєстрі. Якщо даних там немає, нотаріусу доведеться робити запити до архівів, що значно затягне процес — іноді на тижні чи навіть місяці.

4. Захист від шахрайських схем. Наявність запису в реєстрі унеможливлює маніпуляції та підробки, які теоретично можливі з паперовими документами.

5. Спрощення судових спорів. У разі виникнення суперечок щодо майна (наприклад, зі спадкоємцями чи сусідами), офіційно зареєстроване право власності в електронному реєстрі стане вашим найнадійнішим аргументом.

Як внести дані до реєстру: покрокова інструкція

Процедура внесення даних про вже наявне право власності є добровільною та безкоштовною (якщо не залучати нотаріуса для прискорення).

Що потрібно:

• Оригінали документів, що підтверджують право власності (свідоцтво, договір купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право на спадщину тощо).

• Паспорт та ідентифікаційний код власника.

Куди звертатися:

1. До Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП).

2. До будь-якого нотаріуса (послуги нотаріуса будуть платними, але це може пришвидшити процес).

3. Подати заявку через портал "Дія" (окрім нерухомості в Донецькій, Луганській областях та м. Києві).

Раніше звертатися потрібно було за місцем розташування нерухомості, але через воєнний стан діють винятки. Якщо ваше майно знаходиться в Криму, Донецькій, Луганській, Херсонській, Запорізькій, Харківській, Чернігівській, Сумській, Миколаївській чи Дніпропетровській областях, ви можете звернутися до будь-якого ЦНАПу чи нотаріуса на території України.

"Не залишайте свої паперові документи без електронного дубліката, не відкладайте у довгий ящик. Адже це просте страхування вашої власності збереже вам купу нервів та часу в критичній ситуації", — підсумовують у виданні "На пенсії".