Поліг на Луганщині під Кремінною. Згадаймо Андрія Месюка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Андрія Месюка.

Після повномасштабного вторгнення Андрій Месюк добровільно пішов захищати країну, хоча й не служив у армії й ніколи не цікавився військовою справою. Але вважав, що боронити рідну землі – справа честі й обов’язок кожного чоловіка. На жаль, життя воїна обірвалося у 35 років. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Чернівецьку обласну раду.

Народився Андрій Петрович Месюк 12 грудня 1987 року у Чернівцях. Навчався у гімназії №1 (нині ліцей №8). Із дитячих років умів відстояти свою думку. Навіть коли його позиція розходилася із переконаннями друзів – не відступав. Був непосидючим і всього хотів навчатися.

Як і більшість хлопчиків у його віці, Андрій у шкільні роки любив футбол, а ще цікавився музикою, грав на піаніно та гітарі.

28 лютого 2022 року воїн пішов до військкомату, його донечці Вікторії на той момент було три тижні

фото: Чернівецька обласна рада

«Він ріс веселим, здоровим, гарним хлопчиком, світлим таким. Мав багато друзів і завжди захищав ображених. У нього було загострене почуття справедливості. Пригадую випадок, коли ми купили Андрію дорогий светрик. А через кілька днів він прийшов зі школи уже без нього. Я запитала, де поділася нова річ. А він мені відповів: «На мене у школі один хлопчик так дивився… Батьки не можуть купити йому светрик. Тому я подарував йому свій», – ділиться спогадами про молодшого сина Ганна Месюк.

Після школи Андрій Месюк вивчився на юриста, а потім ще здобув спеціальність «Державне управління». Працював як у державних структурах, так і на приватних підприємствах, деякий час був помічником народного депутата.

Андрій Месюк служив стрільцем-радіотелефоністом у одній із частин Національної гвардії України

фото: Чернівецька обласна рада

Андрій Месюк одружився, у нього народилися двоє синів – Андрій та Максим. Однак родина розпалася.

У другому шлюбі на світ з’явилася донечка. Сталося це незадовго до повномасштабного вторгнення. Тато іще встиг охрестити дитя, а вже 28 лютого 2022 року пішов до військкомату. Маленькій Вікторії на той момент було три тижні.

Служив стрільцем-радіотелефоністом у одній із частин Національної гвардії України.

«Він не міг писати, але у месенджерах надсилав смайлики. І завжди від нього чула: «Мамо, у нас все буде добре. Мамо, у нас вже є дрони…». Я запитувала: «Синку, дуже важко?». Андрій казав: «Нас б’ють, а ми будемо сильнішими», – ділиться пані Ганна.

В умовах постійних артилерійських обстрілів надавав пораненим побратимам першу допомогу. Одного разу воїн виявив приховане пересування окупантів, повідомив командира та почав стріляти. Тоді ворог відступив через втрати. Завдяки таким діям Андрія Месюка вдалося врятувати не одне життя військовослужбовців. Загинув захисник 7 березня 2023 року на Луганщині під Кремінною.

Захисник поліг 7 березня 2023 року на Луганщині під Кремінною

фото: Чернівецька обласна рада

Поховали воїна на Алеї слави Центрального кладовища у Чернівцях. Без батька залишилися троє дітей. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.