Вирощують овочі, вчать українську мову. Як живуть російські окупанти в полоні

Російські окупанти в полоні утримуються відповідно до міжнародних стандартів. Під час «дня відкритих дверей» для ЗМІ в одній з колоній на заході України представники Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими показали умови, в яких утримують росіян. Представник Коордштабу Петро Яценко підкреслив, що умови утримання суворо відповідають нормам Женевських конвенцій. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на РБК-Україна.

Журналісти оглянули табір, який включає церкву (греко-католицьку, доступну для російських полонених), санітарну частину, «магазин» та житлові блоки.

«Це греко-католицька церква, але тут можуть молитися росіяни – обряди схожі», – розповів Яценко.

Першим, куди потрапляють полонені, стає розподільник. Полонені проходять огляд, отримують робу та предмети гігієни. Особисті речі, включно з прикрасами, зберігаються в мішках із бирками до обміну. Душові кабінки обладнані окремими шторками.

«Ці всі мішки, вони з бирками, тут є прізвища, вони потім за цими прізвищами знаходять свій одяг, коли йдуть на обмін. Їм залишають різні прикраси, ланцюжки, обручки. Один був із сережкою у вусі. Ми в них нічого не забираємо, згідно з Женевськими конвенціями», – зазначив представник Коорштабу.

Полонені самостійно готують їжу (обід включав борщ, пшеничну кашу з яловичиною та салат) і вирощують овочі у теплицях. За роботу вони заробляють близько 300 грн на місяць та можуть отримувати кошти на особистий рахунок від рідних. На ці кошти вони купують продукти в табірному «магазині».

Санчастина для окупантів оснащена дорогою медичною технікою (рентген, УЗД), придбаною Червоним Хрестом. Стіни біля виходу прикрашає скринька для скарг і побажань, яка на момент візиту була порожня.

У житлових кімнатах багато Біблій та іншої літератури (історичної, про саморозвиток). Охоронці відзначають, що росіяни, перебуваючи в таборі, поступово вчать українську мову.

Полонені про «політику» та громадянство

Під час спілкування з журналістами більшість полонених не змогли чітко пояснити причини агресії, називаючи війну «політикою» або кажучи: «Вийшло як вийшло».

Найманець за паспорт

31-річний Талібджун із Таджикистану зізнався, що пішов на війну заради отримання російського громадянства: «Якщо я хочу жити в цій країні, найбільш гідний для мене шлях – отримати громадянство цим шляхом».

Українські колаборанти

Військові, які воювали на боці РФ, представляючись українцями з окупованого Донецька, поводилися агресивно, заявляючи, що воюють за «родину», а один із них заявив: «Вас теж треба окупувати».

Зек-рецидивіст

37-річний Сергій Дмитрієв, двічі судимий (за грабіж і вбивство) з Ярославської області, також не зміг пояснити «втручання» Росії.

Петро Яценко наголосив, що відкритість та дотримання норм щодо військовополонених є принциповою відмінністю між Україною та Росією у цій війні.