КТО? Російська немобілізація

Одна з найважливіших ліній пропаганди РФ прямо зараз — це заперечення будь-якої мобілізації як такої. Росіянам вона не потрібна. Замість цього є дуже зручна афіша «Ми набираємо контрактників».

Сперечатися з партійною лінією шкідливо для здоров’я. Після надто болючого досвіду призову 2022 року, коли більша частина потенційних «героїв СВО» втекла з країни, Кремль врахував надто добре. Напевно, дійсно боляче вийшло.

Та на штурми малими групами треба багато людей. Особливо якщо без техніки.

Спочатку цей запит закривали за рахунок контрактної системи. Ось вам показують рекрута, він робить «топ-топ» ніжками та поспішає поставити підпис під свіженьким контрактом із Міноборони РФ. Картинка склалась ідеально.

Росіяни наступають не лише у нас на фронті.

Вдячним глядачам, які ще нещодавно тікали у напрямку Грузії, Казахстану чи інших держав, це сподобалось. Їм показали те, що вони хотіли бачити. Ура, хтось іде воювати замість них. Цей «хтось» — доброволець. Тобто за хвилинку після того, як він підпише цей контракт, тобі стане байдуже на його долю. Бо він сам обрав цей шлях. Сам пішов до армії.

Держслужбовцям, які встигли посивіти через провал набору рекрутів, це розв’язало руки. Закони ж оновились. Відкрились нові горизонти — і ми вже ніколи не дізнаємось, скільки саме росіян поїхало на війну не з в’язниці, а із СІЗО.

Людина в СІЗО — ще не в’язень, але дуже боїться ним стати. Ідеальний простір для тиску.

Так, на війну піти мало хто хоче. А за величезні гроші, яких клієнт СІЗО ніколи в руках не тримав? Чи за соціальні «пряники», які йому наобіцяють, наче він до них доживе? Повірте, це в спокійному стані війна більш смертоносна за буцегарню. Якщо вас збовтують, як яєчний жовток у склянці, вам продадуть будь-що.

Ні в якому Криму Путін нічого не придумав.

З-за ґрат на війну теж набирали, звісно. Та про це ми писати не бачимо сенсу: в’язнів добре просував по ринку праці ще покійний Пригожин.

А потім у мережі з’являються щоденники російських бійців, часто з епілогами про їх летальний кінець. Раптом що, по-дружньому рекомендуємо телеграм-канал Para Pax. Там контент, який дає можливість відділяти імідж від реальності. Наприклад, описи ЗС РФ у Соловйова та відео цих ЗС РФ із катуванням «тапіком» — не те, що варто в цьому житті плутати.

Просто мобілізованого російська тітка могла пошкодувати. Це ж хло-о-опчик.

На контрактника цій тітці начхати. Сам пішов, сам захотів, тебе туди не посилали. Що, 500-й? Ану кріпіть йому електроди… Так-так, ось туди. І на відео знімайте.

Імідж пішов надто далеко, давно помахавши хустинкою реальності. Російські регіони хіба зі штанів не вистрибували, стараючись підіграти новій тенденції. Психологічну позначку в мільйон рублів було пройдено швидко. І нехай це була переплата — жодна економія коштів не допомогла б Росії так рвучко втекти від картинки, що вже почала карбуватись у пам’яті як нова норма. Сцена «Верхній Ларс».

Інтернет інколи народжує піхоту. На жаль, у ворога.

Та все же контрактна система не була постійним рішенням. Так суми підйомних почали падати. Навіщо платити більше, якщо люди йдуть до війська нерівномірно?

І не треба. Мобілізації немає і не буде. Ось почитайте, що буде замість неї.

«Урядова комісія із законопроєктної діяльності затвердила законопроєкт для залучення людей із мобілізаційного резерву… Це з’ясувалось у матеріалах засідання комісії, які вивчають у ТАСС. "Комісія… схвалила пропозиції про внесення змін у федеральний закон "Про оборону", які дозволять залучати резервістів для виконання окремих завдань у сфері оборони, в разі виникнення збройних конфліктів, проведення контртерористичних операцій, а також використання збройних сил за межами РФ шляхом їх призову на спеціальні військові збори».

Ось, бачите? Не мобілізація ж. Лише спеціальні військові збори.

У Росії не лише мобілізації немає, а й війни. Бо це «спеціальна» операція. Тим паче, Путін не вийшов із транспарантом «Шановні, у нас тут мобілізація». Як тут не повірити.

Просто резервісти.

Просто спеціальні збори.

Просто зона КТО. Тобто будь-яка територія, що вже вписана у конституцію РФ і на даний момент останньою не контрольована. Або просто окремі завдання при армії, якщо та воює за кордоном.

За кордон, мабуть, на відпочинок відправлятимуть. Спа-салон, аквапарк.

Насправді спеціальні збори стають дверима на війну. Є російські закони «Про військовий обов’язок» та «Про оборону». Згідно з ними, резервіст — не те ж саме, що чинний військовослужбовець. Це громадянин, який уклав контракт із Міноборони і періодично викликається на збори, але у решту часу залишається у статусі цивільного.

Контракт є. Статус цивільного гарантований «у решту часу» без спеціальних зборів.

А хто сказав, коли вони закінчуються? Є графік? Немає.

Російська влада говорить про можливість участі резервістів у КТО та в разі використання військ за кордоном. «Резервіст» набуває тимчасових прав та обов’язків військового.

Статус клієнта спеціальних зборів прирівняний до контрактника. Це гарантує дія закону «Про статус військовослужбовців», який поширено і на даних новачків під час їх дуже спеціальних зборів.

Якщо резервіста забрали на спецзбори, він може опинитися в бою, на рівних із мобілізованими або контрактниками. Але, на відміну від них, без чіткої процедури закінчення цієї служби. Хіба крім формулювання «до 2 місяців». Багато росіян живуть хоча б місяць на фронті? Маємо сумніви.

Законопроєкт залежить від президентських указів. Збори можна змінити або розширити в будь-який момент.

Що характерно, зміни вносяться поспіхом. Наприклад, більшість російських ЗМІ мали дані щодо «громадян, які уклали контракт про перебування в резерві». Але РБК вивчив ту ж копію проєкту та побачив там іншу формулу: «перебувають у резерві». Власне, до цього статусу і додали новий вид «спеціальних військових зборів». Слово «контракт» у РБК відсутнє.

Прямо як слово «мобілізація». Гаразд, це ми від жарту не втримались.

Якщо відкласти сарказм, хоч це і доволі важко — любителям дуже прямолінійних назв пора згадати, з ким ми воюємо. Це Росія. Її ЗМІ досі не можуть назвати вибух вибухом, бо є партійно правильне слово «хлопок».

Не «братній» народ, а максимум «троюрідний».

Можна піти ще далі. Колись російський президент, поміж усім, називав загарбання Криму «операцією місцевої самооборони», хоча там були російські кадрові військові.

Може, ще про це даному кадру вірити треба? Чи тільки там, де зручно?

Чи будемо нормальними людьми та просто не віритимемо його побрехенькам? Їх що, так мало було з 2014 року, ще не наслухались?

Поговоріть із військовими. Звідкись постійно беруться полонені, яких Росія мобілі… Йой, тобто покликала повоювати на контрактній основі. Суцільні добровольці, не інакше. Особливо згадується страшна історія, яку нещодавно описав Роман Доник.

Він розповів, що в полон до ЗСУ потрапив українець із окупації. Окупанти вбили його дружину. Його погнали воювати.

Цікаво, як ця історія виглядала б в інтерпретації Церкви свідків російської немобілізації. Мабуть, дядько зрадів. Сказав росіянам щось на кшталт: «Фух, хлопці, дякую — так ця баба дістала вже… До речі, а можна за вас повоювати?». Найбільш добровільний доброволець у світі. Тепер таких стане більше, зате можна не платити їм мільйони.

Ясна річ, в Україні багато хто боїться піти до власного війська. Це поганий вибір, та страх хоча б можна якось по-людськи зрозуміти.

Але виправдовувати таку російську брехню — діагноз.