Другий вас точно приголомшить: 3 факти про життя козаків, які ви не знали

Чи носили козаки широчезні штани, чи були серед них представники екзотичних народів, а також – що курили козаки? 24 Канал розповідає цікаві факти про життя українських козаків, які ви, швидше за все, не знали, а деякі, можливо, здивують та змусять подивитися на історію інакше.

Факт перший. Козаки не носили широкі шаровари

Всім відомо, що козаки носили широчезні штани, які називалися шаровари. Яскравий їх опис “шириною в Чорне море з тисячею складок” подає Микола Гоголь в "Тарасі Бульбі", вони є на численних картинах, фільмах і навіть у мультиках.

Козаки – улюблені супергерої дитинства наших батьків / фото – Укрпошта

У наш час широчезні шаровари стали неодмінним аксесуаром козака, таким самим як пістоль, шабля та оселедець. От тільки це все вигадка. Ні, козаки носили шаровари, але в пізніший період – після репресій від Царату у 18 століття та втечі під владу Османів. Від них і запозичили цю моду і саме вона завдяки історикам і етнографам 19 століття закріпилася як неодмінна частина "луку" запорожців. При цьому це була така собі "парадна форма".

Натомість в часи Богдана Хмельницького шаровари в моді не були, а козаки носили звичайні приталені штани з вовни або сукна (голландського). Вони називалися шосси (chausse) або "убранє" (ubranie), були зручні в бою і не такі дорогі як турецькі шаровари (шовк і парчу міг дозволити собі не кожен).

Звідки ми це знаємо? Завдяки малюнкам козаків 17 століття, а найвідоміший доказ – герб Війська Запорізького, на якому зображений козак з мушкетом у вузьких штанах.

Козак з мушкетом на печатці гетьмана Івана Мазепи / фото – Вікіпедія

Також немає шароварів на козаках, що зображені на знаменитих мапах Гійома де Боплана. На малюнках вони вдягнені у неширокі штани.

Козаки роботи голландського художника Вільгельма Гондіуса на мапі Боплана, 1649 рік / Колаж – "Локальна історія"

До речі, такі самі в той самий час носили польські жовніри, угорські гайдуки та французькі мушкетери. Так, д'Артаньян (а це історичний персонаж) був сучасником Сагайдачного та Богдана Хмельницького.

Факт другий. Серед козаків могли бути африканці

У літературі Січ часто показують як християнський лицарський орден. Це не зовсім так (точніше, не для кожного періоду історії Запоріжжя), натомість маловідомим фактом є те, що серед козаків могли бути не лише українці, але й представники інших народів, навіть екзотичних.

Дивуватися та жартувати про екранізацію за правилами Netflix не варто. Запорожці робили набіги на Османську імперію та Крим, які були в ті часи великими хабами работоргівлі, на базарах невільників в Кафі, Константинополі та Трапезунді могли бути й раби з Африки (так російський цар Петро Перший отримав собі в подарунок "арапа" Абрама, який стане прадідом Пушкіна).

Вільям Аллан, картина "Ринок невільників у Константинополі" / Public Domain

За певних обставин чорношкірі бранці цілком могли бути звільнені козаками, приєднатися до них і стати частиною "братства".

Нині історики шукають можливих афрокозаків у документах того часу, проте, давня козацька традиція дивних прізвищ досі залишає чимало трактувань. Втім, сумнівів, що серед козаків були африканці, кавказці, французи, турки, киримли, євреї (наприклад, козацький полковник Петро Герцик, син єврейського торговця з Умані), іспанські гранди та навіть мальтійські лицарі, в істориків немає..

Факт третій. Козаки курили не лише тютюн та використовували "медичний канабіс"

На більшості гравюр 17 століття та пізніших зображень козаки постають з люлькою. Найвідоміші зображення - це серія про козака Мамая. Завдяки пісні "Ой на горі та й женці жнуть", а вона дійсно давня – десь друга половина 17 століття, ми знаємо, що гетьман Сагайдачний "проміняв жінку на тютюн да люльку", проявивши таким чином необачність. Втім, дозволити собі палити тютюн могли лише представники козацької еліти. На той час це був товар рідкісний та дорогий. Натомість бажання палити люльку не зникало.

"Козак Мамай", картина кінця XVIII – початку XIX століть з колекції Львівського історичного музею / фото Zaxid.net

То що ж тоді курили козаки? Відповідь на це питання дає археологія. Дослідники з Державного історико-культурного заповідника "Меджибіж", що на Хмельниччині провели хімічний аналіз знайдених під час розкопок козацьких люльок та встановили, що ті курили здебільшого суміш польових трав, куди лише інколи додавали трохи тютюну.

Які це трави:

• чебрець;
• полин;
• м’ята;
• терен;
• конюшина.

Але на цьому не все. Хімічний аналіз люльок доводить, що козаки також курили коноплі, про це повідомляє "Суспільне. Хмельницький".

Історики припускають, що нашим предкам було відомо про заспокійливий, знеболювальний та релаксовий ефект канабісу і він в козацьких люльках перетворювався на "медичний". З цією ж метою козаки використовували й алкогольні напої.

Якщо ви хочете дізнатися про козаків більше, 24 канал рекомендує статтю про те, звідки взялися козаки, а також про те, як та чому Російська імперія зруйнувала Запорізьку Січ.