Нацрада почала відмовляти у реєстрації блогерам і казино
Нацрада почала відмовляти у реєстрації блогерам і казино

Нацрада почала відмовляти у реєстрації блогерам і казино

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення почала відмовляти у реєстрації як медіа інстаграм-блогерам. Зокрема й тим, що мають понад 400 тисяч підписників.

Реєстрація онлайн-медіа пожвавішала через зміни у законодавстві про рекламу гемблінгу й роботу нового регулятора азартних ігор. Навесні набув чинності закон про боротьбу з лудоманією, який установив нові правила і дозволив рекламу азартних ігор у медіа з певними обмеженнями. Попри позицію регулятора, який закликав не розміщувати таку рекламу, поки органи співрегулювання не вироблять спеціальні правила, медіа вирішили керуватися прямими нормами закону й рекламувати гемблінг, ураховуючи законодавчі обмеження. Наприклад, на телебаченні та радіо така реклама дозволена з 23:00 до 6:00, а у диджиталі — лише у зареєстрованих онлайн-медіа.

Тієї ж осені 2025 року держава реформувала регулятора у сфері азартних ігор. Правонаступником ліквідованої 1 квітня 2025 року Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей (КРАІЛ) стала агенція «Плейсіті» (Playcity), яка працює під контролем Мінцифри. За перші місяці роботи вона виписала мільйонні штрафи онлайн-медіа Dev.ua, телеграм-каналу «Труха» та заблокувала низку акаунтів у інстаграмі. Зараз таких заблокованих каналів близько сотні. А штрафи за незаконну рекламу грального бізнесу мають блогерки Русалочка XL,  Сімбочка, @рaрaelіk тощо.

Штраф — єдиний для всіх, 4,8 млн грн. Основне порушення, як розповідав «Детектору медіа» очільник «Плейсіті» Геннадій Новіков, — робота без реєстрації. Штраф досить суттєвий, альтернатив немає. «Але не так і важко медіа дотримуватися критеріїв, щоб убезпечити себе від штрафу. Бути зареєстрованим, мати позначку “21+” і легальні договори з контрагентами, які готові показати», — пояснив Новіков.

Це і стало наслідком активної реєстрації блогерів, сайтів, профілів, телеграм- і ютуб-каналів, тобто всіх тих, хто мав намір боротися за бюджети на рекламу азартних ігор. Виняткове право на розміщення такої реклами дає реєстрація саме як онлайн-медіа. Після отримання реєстрації все просто: на сайті треба написати, що медіа призначене для людей, старших за 21 рік, — і все, можна рекламувати азартні ігри.

Практика реєстрацій у Нацраді

Спершу найбільшу активність у реєстрації виявили спортивні видання, блогерські ресурси, сайти футбольних клубів. Регулятор реєстрував як онлайн-медіа, наприклад, ютуб-канал інтервʼюерки Раміни Есхакзай, спортивних блогерів Ігоря Циганика, Віктора Вацка, канал Євгена Клопотенка. Також серед реєстрантів є коментатори кіберспорту тощо.

Також серед реєстрантів — онлайн-казино та сайти букмекерів. У липні реєстрацію отримали три телеграм-канали онлайн-казино: «Ggbet.ua Casino», «Ggbet.ua Esports» і «Ggbet.ua». Зареєстрований і портал Bet.ua. Те, що Нацрада реєструє онлайн-казино як медіа, очевидно навіть із назв згаданих ресурсів. Однак регулятор чомусь це заперечив. І після виходу матеріалу «Детектора медіа» розмістив заяву, де наполягав, що не здійснює реєстрації інтернет-сайтів із провадження букмекерської діяльності, проведення лотерей, онлайн-казино, фінансових операцій, грошових ставок на спортивних змаганнях тощо.

За словами головного експерта з медіаправа Центру демократії та верховенства права Ігоря Розкладая, у питаннях реєстрації як онлайн-медіа сайтів про ігровий бізнес Нацрада чинить відповідно до закону і не має підстав відмовити. Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, говорила, що «це дискредитує сам інститут регулювання, бо створює враження безпомічності Нацради перед зловживанням прогалинами в законі».

Основна проблема в тому, що наразі немає критеріїв визначення, що є онлайн-медіа, а що ні. Ці критерії мав би визначити орган співрегулювання або сам регулятор (якщо орган не визначив). Однак поки що ця робота лише починається, й у питаннях реєстрації Нацрада діяла на свій розсуд.

Відмови онлайн-казино та блогерам

І ось наприкінці жовтня підхід до реєстрацій регулятора змінився. На засіданні 23 жовтня Нацради було дві показові відмови у реєстрації.

Перша стосувалася ТОВ «Лімон» — це юридична компанія ChampionCasino. До слова, нагадаємо, колишня власниця цього казино стала бенефіціаркою радіо «Чемпіон». «Лімон» хотів зареєструвати сторінки у фейсбуку «Championcasino UA», інстаграмі «ChampionCasino UA Чемпіон» і телеграм-канал «Champion Casino | Чемпіон Казино». На думку Нацради, ці сторінки не відповідають визначенню медіа відповідно до Закону України «Про медіа» та використовуються для реклами й залучення клієнтів.

«Поширювана заявником інформація має комерційно-рекламний характер, що спрямована на залучення користувачів, просування азартних послуг, стимулювання активності та популяризацію бренду. Вона не має на меті систематично поширювати масову інформацію для суспільства, не містить ознак редакційного контролю, редакційної політики чи журналістської діяльності», — йдеться на сайті регулятора.

«Детектор медіа» звернувся до Нацради з запитаннями, чим цей випадок відрізняється від реєстрації Ggbet.ua Casino, і чекає на відповідь.

Ще одна відмова стосувалась інстаграм-блогерки Владислави Лукашук, яка подала заяву щодо реєстрації як онлайн-медіа своєї сторінки «Vladyslava Lukashuk» (сторінка в інстаграмі має 407 тисяч підписників). На засіданні член Нацради Юрій Зіневич розказав, що під час опрацювання заяви Нацрада встановила, що на публічній сторінці в інстаграмі поширена інформація, яка не має ознак медіа, а є самовираженням блогерки (подорожі, відпочинок, сімейні події). «Ми як Нацрада реєструємо лише сторінки, які є медіа», — додав він.

У відповідь на запитання «Детектора медіа» у Нацраді розказали, що поки орган спільного регулювання у сфері онлайн-медіа не затвердив окремих критеріїв для віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа, регулятор використовує лише ті положення, які є в законі.

Ознаки онлайн-медіа наведені у статті 1, пункт 36 Закону «Про медіа»: «Онлайн-медіа — це медіа, що регулярно поширює інформацію у текстовій, аудіо-, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет на власному вебсайті, крім медіа, які віднесені цим Законом до аудіовізуальних медіа».

Окрім цього Нацрада зважає на статтю 2, п. 2, де йдеться, що до сфери дії профільного закону «не належить поширення масової інформації фізичними особами, які не діють як медіа (не є суб’єктами у сфері медіа) та фізичними особами — підприємцями або юридичними особами на власних вебсайтах, якщо поширення масової інформації не є основним видом діяльності суб’єкта та поширювана ним масова інформація пов’язана з господарською діяльністю суб’єкта у сферах».

«Тобто якщо ресурс не має регулярного інформаційного контенту, орієнтованого на широку аудиторію, або створений переважно для реклами власного бізнесу — він не відповідає визначенню й ознакам медіа. Національна рада завжди аналізує документи та публічну діяльність заявника: наявність сайту чи сторінок, формат публікацій, характер контенту, його періодичність і публічність. Рішення ухвалюється з урахуванням усіх цих ознак», — розказали в офіційній позиції регулятора.

«Детектор медіа» ще цікавився, чи моніторить Нацрада своїх реєстрантів, щоб виявити, чи відповідають вони цим критеріям, після реєстрації. Бо ресурс може на етапі реєстрації підпадати під ці критерії, а далі змінити формат і писати про все, що завгодно.

У Нацраді сказали, що моніторять зареєстровані медіа «на предмет порушень закону, наприклад, щодо мови ворожнечі, пропаганди війни тощо»: «Здійснення офіційних моніторингів на відповідність критеріям віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа вже зареєстрованих суб’єктів у сфері онлайн-медіа (реєстрантів) не передбачено чинним законодавством України».

Так само регулятор не планує переглядати вже наявні реєстрації блогерів, профілів і каналів у соцмережах на відповідність критеріям. «Національна рада діє відповідно до Конституції України та Закону України “Про медіа”. Порядок скасування реєстрації медіа визначений Законом. Реєстрацію можна скасувати, якщо суб’єкт порушує норми Закону й не реагує на рішення регулятора. Наприклад, якщо протягом місяця медіа отримало п’ять штрафів за значні порушення — скасування реєстрації. В разі, якщо чотири штрафи за грубі порушення — це може стати забороною поширення онлайн-медіа за рішенням суду. У разі наявності підстав Національна рада буде мати право й обов’язок вчинити всі належні дії, передбачені Законом», — повідомили у коментарі регулятора.

Що ж таке онлайн-медіа

На це запитання вже готує свою відповідь орган спільного регулювання в онлайн-сфері. Бо зараз у розробці перший кодекс, який дасть змогу визначити критерії онлайн-медіа. «“Критерії віднесення осіб до суб’єктів у сфері онлайн-медіа” — один із найважливіших документів, який ми маємо розробити. Як ми сподіваємося, він має стати помічним інструментом для Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Зокрема, він дасть відповідь на запитання, яких блогерів відносити до онлайн-медіа, зокрема серед тих, хто працює в телеграмі й серед тих, хто працює анонімно. Їх можна буде регулювати навіть у тих випадках, коли вони не зареєстровані як онлайн-медіа», — так під час панельної дискусії «Само- та співрегулювання — як просувається реформа медійної галузі» в рамках «Донбас Медіа Форуму 2025» розповіла Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа», яка є членкинею органу співрегулювання онлайн-медіа.

Зокрема орган розробляє окремі критерії для сайтів та облікових записів. У них має бути означені конкретні цілі медіа та робота на аудиторію. Також онлайн-медіа має чітко відмежовуватися та не мати ознак аудіовізуального медіа, оскільки для них передбачене окреме регулювання.

«Критерії базуються на законодавстві Євросоюзу, триває дискусія стосовно конкретних індикаторів. Але вона не має затягнутися надовго», — додала Галина Петренко.

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись
Джерело матеріала
loader
loader