Хто має шанси стати наступним президентом Франції і чи буде він другом України

Наступні президентські вибори у Франції мають пройти навесні 2027 року.

Попри це, Франція вже вступає у передвиборчу кампанію.

І робить це в ситуації глибокої невизначеності.

Другий термін Емманюеля Макрона змінив політичний ландшафт.

Його реформістські амбіції зіткнулися із суспільною втомою, тоді як російська повномасштабна війна проти України переформатувала стратегічні пріоритети Європи.

Все це дає ультраправим надзвичайно високі шанси на перемогу у 2027 році.

Про те, чи можливо зупинити переможну ходу ультраправих до президентської посади і хто із французьких політиків здатний на це, читайте в статті журналістки Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Спадкоємець Макрона: чи можливо запобігти приходу ультраправих до влади у Франції.

Далі – стислий її виклад.

Другий президентський термін Емманюеля Макрона супроводжувався зростанням відчуття загальнонаціональної втоми.

Пенсійна реформа, яка підвищила пенсійний вік із 62 до 64 років, спричинила одну з найтриваліших хвиль протестів за десятиліття.

Тижні страйків і демонстрацій поглибили враження, що уряд відірвався від реальності.

Інфляція, частково підживлена енергетичними шоками, спричиненими війною Росії, додала розчарування в суспільстві.

Політична коаліція Макрона, створена у 2017 році на оптимізмі та обіцянці подолати традиційні політичні розколи, поступово розмивалася.

Довіра до політичного центру поступово слабшала.

Політичні наслідки є драматичними.

Традиційний баланс між лівими та правими зруйновано.

Його замінили три чітко окреслені блоки: ослаблений центр, розділена ліва частина та домінуюча крайня правиця.

На Україну ця фрагментація має безпосередній вплив – вона створює невизначеність у зовнішньополітичному курсі в той момент, коли безпекове середовище Європи потребує максимальної стабільності.

У більшості моделювань найбільш імовірними сценаріями другого туру є кандидат "Національного об’єднання" Жордан Барделла проти Едуара Філіппа або проти іншого центриста.

Наразі Жордан Барделла виглядає переможцем у двобої з будь-яким політиком "макронівського" табору.

І якщо такий сценарій реалізується, це стане найбільшою зміною французької зовнішньої політики з 1960-х років.

Попри те, що сьогодні "Національне об'єднання" уникає відкрито прокремлівської позиції, стратегія партії залишається вкоріненою у євроскептицизмі, сумнівах щодо НАТО та критиці "ескалації" в Україні.

Президентство Барделла може уповільнити або заморозити постачання зброї, виступити проти поглибленої інтеграції України в НАТО, послабити єдність ЄС щодо санкцій, стимулювати більш гнучкий підхід до Росії.

Однак до виборів ще більше року.

Тож Едуар Філіпп – найбільш рейтинговий кандидат президентського табору – ще має шанс мобілізувати центристський електорат.

Такий сценарій для України виглядає як найбільш позитивний.

Натомість сценарій, коли у другий тур вирветься кандидат з лівого політичного флангу, несе для України певні ризики.

Лише Рафаель Глюксманн поєднує проєвропейські переконання та послідовну підтримку України, але його електоральна база недостатня.

Натомість лідер "Нескореної Франції" Жан-Люк Меланшон на президентській посаді повів би Францію шляхом, що розділив би Європу та послабив підтримку України.

Докладніше – в матеріалі Шарлотт Гійу-Клер (Франція) Спадкоємець Макрона: чи можливо запобігти приходу ультраправих до влади у Франції.