Чи дозволяє закон українцям змінити дошлюбне прізвище через роки спільного життя

Навіть якщо після реєстрації шлюбу минуло багато років, чоловік та жінка мають право переглянути своє рішення та змінити дошлюбне прізвище на спільне або подвійне, не вдаючись до процедури розірвання шлюбу. Про це детальніше – розповідає24 Канал з посиланням на Міністерство юстиції України.

Чи можна змінити дошлюбне прізвище через роки спільного життя?

Згідно зі статтею 35 Сімейного кодексу України, чоловік та жінка мають абсолютно рівні права у виборі прізвища під час створення сім'ї. Наречені можуть обрати прізвище одного з них як спільне, залишити свої дошлюбні родові імена або ж створити подвійне.

У випадку з подвійним прізвищем пара за спільною згодою визначає черговість його частин. Водночас загальна кількість складників родового імені не повинна перевищувати двох, якщо інше не передбачено національними традиціями. Якщо ж один з молодят вже мав подвійне прізвище, закон дозволяє замінити одну з його частин на прізвище іншого з подружжя.

Важливо розуміти, що збереження дошлюбних прізвищ під час реєстрації шлюбу не позбавляє подружжя права змінити свою думку в майбутньому. Стаття 53 Сімейного кодексу передбачає чітку процедуру для тих, хто вирішив змінити родове ім'я вже під час подружнього життя. У такому разі дружина або чоловік можуть подати відповідну заяву про обрання спільного прізвища або приєднання прізвища партнера до свого. Таке звернення подається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання або до того відділу, де безпосередньо реєструвався шлюб.

Процедура внесення змін до документів є офіційною підставою для оновлення актового запису цивільного стану. Після того, як фахівці розглянуть та опрацюють заяву встановленої форми, орган державної реєстрації видасть парі нове свідоцтво про шлюб з урахуванням змінених даних.

Зміна прізвища в Україні / Фото Freepik

Чи дозволяється брати шлюб з родичами в Україні?

• Відповідно до статті 26 Сімейного кодексу України, закон чітко обмежує коло осіб, які не можуть брати шлюб між собою. Насамперед це стосується родичів по прямій лінії – батьків і дітей, а також дідусів та бабусь з їхніми онуками.

• Також заборона на одруження поширюється на рідних братів та сестер.

• До того ж закон не встановлює різниці між повнорідними (що мають спільних батька й матір) та неповнорідними (які мають лише одного спільного з батьків) родичами.

• Крім того, шлюб неможливий між двоюрідними братами та сестрами, а також між рідними тітками, дядьками та їхніми племінниками.

• Юридично вільними для укладання шлюбу вважаються родичі, починаючи з третього ступеня бічного споріднення. Це означає, що першими в родинному дереві, кому закон дозволяє офіційно побратися, є троюрідні брати та сестри.