Опера Дмитра Бортнянського «Креонт» буде представлена у країнах Європи

Розпочинається міжнародний проєкт з промоції в країнах Європи опери «Креонт» українського композитора Дмитра Бортнянського, що є важливою частиною культурної дипломатії.

Про це йшлося під час круглого столу в Укрінформі, де зібрались учасники прем’єри віднайденої першої опери Бортнянського, а також державні та громадські діячі з України та Європи.

«Промоцію цього шедевру європейської класики у світі я вважаю своєю місією», – зазначив автор проєкту, Артист ЮНЕСКО в імʼя миру, диригент Національної опери Герман Макаренко.

Він підкреслив, що вперше опера була поставлена в Італії 250 років тому, але пізніше ноти були втрачені. На початку 2000-х років їх знайшли в Європі росіяни і вже під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну раптом вирішили поставити цей твір у Європі.

«Нам було важливо повернути європейській культурі Дмитра Бортнянського – українського генія з польським корінням. Вдалося зібрати з усієї країни артистів, ми їх назвали оперною збірною України... Ми знайшли оперний театр у Чернівцях, який майже повністю відтворює барокову сцену італійського театру 1770-х років, де була премʼєра за життя композитора. Наша, українська премʼєра відбулась у жовтні 2025 року в Чернівцях і викликала резонанс у міжнародному середовищі. Ми прагнемо представити цей твір європейської класики в театрах Європи як спільне культурне надбання», – розповів Макаренко.

Диригент зазначив, що це вже шостий його міжнародний проєкт, який дістав підтримку ЮНЕСКО, що є свідченням високої оцінки української музичної традиції.

Заступник генерального директора ЮНЕСКО з питань культури Ернесто Оттоне у зверненні до учасників круглого столу зазначив, що відродження «Креонта» дало нам змогу заново відкрити цю культурну перлину. «Для ЮНЕСКО велика честь надати патронат проєкту, що дозволило цьому шедевру знову звучати зі сцени... Мистецтво має силу сприяти діалогу й миру, і ЮНЕСКО залишається глибоко відданою справі збереження та охорони культурної спадщини», - сказав він.

За словами директора департаменту міжнародних організацій МЗС Сергія Дворника, культурна дипломатія особливо важлива під час війни, коли Росія прагне знищити українську ідентичність.

«Це саме той випадок, коли повернення одного твору означає відкриття цілої традиції. Ми в МЗС переконані, що міжнародний тур цієї опери стане значною мистецькою подією і потужним дипломатичним актом просування нашої культури, нашої ідентичності», - наголосив дипломат.

На його переконання, повернення світові «Креонта» як українського продукту – це відтворення його справжнього історичного контексту, і проєкт «є саме тією ініціативою, яка демонструє силу нашої дипломатії, стає потужним аргументом у глобальній розмові про цінності, які просуває наша держава».

Британсько-американський письменник і телеведучий Марсель Реймонд Теру відзначив унікальну роль української культури. «Для мене як людини, яка багато часу вивчала колишній Радянський Союз, є очевидним, що нас, на жаль, всіляко переконували, що Україна була «молодшим братом» російської культури. А перегляд постановки опери «Креонт» дозволили мені оцінити значення українського композитора, унікальність і особливість української культури», – зазначив письменник.

Засновник австрійського видання OPERN NEWS Стефан Буріанек зауважив, що ресурс регулярно повідомляє про російську культурну пропаганду та її представників на Заході. «І це нелегко, оскільки я щодня бачу, наскільки сильними є російські культурні мережі тут, особливо в Австрії та Італії», - зазначив він.

Буріанек переконаний, що на громадську думку на Заході сильно впливає «м'яка сила культури». За його словами, росіяни зуміли прищепити свою культуру багатьом людям в Австрії, які вважають її «незамінною, чимсь, що вони не хочуть втрачати», а насправді ці твори не мають жодного стосунку до Росії.

Рецензент з Німеччини Віллі Патцельт розповів, що не зміг потрапити на премʼєру «Креонта» в Чернівцях, бо саме тоді російські дрони паралізували аеропорт Мюнхена, і це теж показово. За його словами, і Німеччина і Україна є частиною Європи, а культура є одним із найбільших джерел цінностей, які нас обʼєднують.

«Креонт» є дуже європейським твором, створеним українським композитором в Італії, сповненим духом епохи Просвітництва. Тому я вважаю, що важливо привезти цей твір до Європи - до решти Європи! - і показати його. Зосередження уваги на українському мистецтві в Європі розповість, що саме ми захищаємо, які цінності захищає Україна, яке значення має свобода від ідеї тоталітарного та диктаторського способу життя», – зазначив німецький експерт.

Як повідомляв Укрінформ,українська прем’єра опери «Креонт» відбулася 3 жовтня 2025 року в Чернівецькому музично-драматичному театрі ім. О. Кобилянської. Проєкт, ініційований Германом Макаренком, отримав патронат ЮНЕСКО – як на сценічну постановку, так і загалом на його реалізацію, а також патронат від Європа Ностра – організації, яка займається популяризацією і захистом культурної спадщини Європи. Підтримали проєкт Міністерство закордонних справ України, Комітет ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики, громади Буковини. Генеральним інформаційним партнером проєкту став Укрінформ.