Масований обстріл Києва найближчими днями і переговори про мир

Напевне, немає  в країні людини, яка б не бачила новину про те, що в найближчі кілька діб буде масований удар росіян по Києву та області. І не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти — цей удар, якщо він буде,  буде скерований на енергетику. 

1. На жаль, Трамп не поспішає тиснути на Росію, щоб та максимально швидко дала відповідь на пропозиції плану з 20 пунктів. Візит Віткоффа на Кушнера до Москви буде не раніше кінця цього місяця, а це значить, що до кінця місяця Путін має часовий лаг. І я впевнений, що ця зустріч ні до чого не призведе: Путін тягнутиме час, а Трамп не має важелів впливу на Путіна, які б дозволили б ефективно натиснути на Росію вже зараз. 

Читайте також: Російська формула перемоги містить приниження України

2. Венесуельський кураж Трампа потроху випаровується. А щодо Ірану ситуація явно підвисла. І, виглядає, стратегія США складається з двох пунктів: 

• подивитися на енергетичну ситуацію в Україні; за потреби
• почекати ще з пів року, поки російські нафтові проблеми максимально ослаблять Росію. 

3. Логіка США на 2026 рік зводиться до такого:

• отримати максимальний контроль над ціноутворенням нафти у світі;
• отримати максимальний контроль над головними логістичними точками світу (Гренландія, Панамський та Суецький канали);
• максимально повернути долар у світові торгові операції (перш за все, завдяки нафті);
• отримати максимальний доступ до рідкісноземельних металів у світі.

4. Все це робиться для того, щоб з максимально сильної позиції вийти на переговори з Китаєм, який минулого року прийняв виклик Трампа і оголосив: хочете торгової війни, ми обмежемо вам доступ до рідкоземів. 

5. Але повернімося до України. Путін, за логікою, має завдати серйозного удару по Києву: він вірить, що блекаут змусить Україну йти на принизливий мир. Думаю, що йому це не вдасться, але я хотів би звернути увагу на кілька моментів, які стали "вузьким горлечком" після попереднього обстрілу.

Читайте також: Наш так званий політикум мріє знову прокинутися 23 лютого 2022 року

1. Вчора було проголошено надзвичайний енергетичний стан. Але це метафора, яка не має під собою ніякого підґрунтя. На жаль, новий міністр енергетики буде працювати, маючи повноваження мирного часу. Єдині сподівання, що новостворений енергетичний штаб (пʼятий за два роки) працюватиме. Всі чотири попередні імітували діяльність.
2. На дипломатичному рівні ми повністю провалили трек енергетичного геноциду росіян. Заява нашого спецпредставника в ООН про "сушите весла и плетите лапти" - квінтесенція цього провалу. Замість того щоб сподобатися українцям, потрібно було говорити, що востаннє щось подібне в Україні було в 1941 році через фашистів. 
3. На рівні держави й на рівні Києва ми повністю провалили комунікацію з населенням. На жаль, зараз висновків ніхто не зробив. Ні на рівні Києва, ні на рівні держави немає не те що комунікаційної стратегії., немає спікерів, які б могли грамотно комунікувати. 

Повторю ще раз: треба готуватися до найскладнішого. Найгірше, що може бути — це почати перекидати відповідальність. А це поки базовий сценарій.

Джерело

Про автора: Вадим Денисенко, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.