Замість в'язниці – на фронт: що змінила мобілізація арештантів

А станом на січень 2026 року в СІЗО перебувають ще 12 ув'язнених, які письмово погодилися на проходження військової служби та очікують подальших процедур. Про таке в коментарі Суспільному розповіла старша інспекторка відділу соціально виховної та психологічної роботи Світлана Власенко. Деталі передає 24 Канал.

Як діє механізм мобілізації в'язнів?

За час дії дозволу на мобілізацію засуджених держава напрацювала чіткий алгоритм. Так, мобілізація є добровільною, засуджені можуть самі обирати військову частину, однак служать виключно у штурмових підрозділах.

Базову підготовку вони проходять окремо на спеціальних полігонах, а зарахування до бригади відбувається лише за згоди її командира.

За словами старшої інспекторки Черкаського СІЗО Світлани Власенко, нині засуджені самі контактують із військовими частинами, з'ясовують умови служби та місце дислокації. Якщо командири або представники частин мають дозвіл, можливе й безпосереднє спілкування.

В Україні до мобілізації допускають людей, засуджених за нетяжкі злочини, зокрема крадіжки чи шахрайство, тоді як за особливо тяжкі злочини, тероризм або держзраду така можливість виключена. Остаточне рішення в кожному випадку ухвалює суд.

Після подачі заяви та згоди військової частини суд дозволяє проходження ВЛК, а згодом – і саму службу. На час перебування в армії виконання вироку призупиняють. Після року служби засуджений перебуває під наглядом, а згодом вирок може бути скасований.

Що про це кажуть самі ув'язнені?

Серед охочих піти до війська – засуджений Олег, який відбуває покарання за крадіжку. Він має попередній бойовий досвід, служив у ЗСУ ще з 2014 року та воював у складі 57-ї бригади у 2022 – 2023 роках.

Я вже служив у 2014 році й воював до цього, вісім років сидіти – не варіант, а можна піти далі, займатись хорошою справою,
– поділився Олег.

Бригаду Олег обрав самостійно після спілкування з рекрутерами, а рішення мотивує бажанням захистити родину та країну від російської агресії.

Інший в'язень, 25-річний Віталій, також має бойовий досвід, зокрема у розвідувальних підрозділах. Він наголошує, що для нього важливим є сам факт потрапляння до війська, а не конкретний підрозділ, і висловлює думку, що процедура мобілізації для охочих могла б бути швидшою та менш бюрократизованою.

А Марк Федоров уже долучився до складу Сил оборони із СІЗО. Він підписав контракт із 36-ю бригадою морської піхоти у травні 2024 року. За його словами, до бойових дій мобілізованих засуджених залучали поступово – спочатку в обороні, а згодом і в штурмах.

Він наголошує, що не відчував упередженого ставлення з боку побратимів, а службу вважає важливим етапом особистих змін. Водночас Федоров зазначає, що кількість охочих із СІЗО нині зменшилася.

Ті люди, які хотіли, вони доєдналися до лав ЗСУ ще на самому початку. Це були найвмотивованіші люди,
– пояснив Федоров.

Як реагують інші бійці на побратимів із СІЗО?

• Військові, які служать поруч із колишніми ув'язненими, здебільшого відзначають їхню мотивацію та не бачать принципової різниці між ними й іншими новобранцями. Зокрема раніше підполковник ЗСУ, заступник командира Третьої штурмової бригади Максим Жорін підкреслював, що підрозділи сформовані з колишніх ув'язнених, показали себе надзвичайно ефективними та вмотивованими.

• А снайпер Кирило Яковлев зауважував, що йому подобається, як у 3 ОШБр влаштували систему мобілізації ув'язнених.

• Разом із тим правозахисники вказують на недоліки законодавства. Зокрема, добровольцям із місць позбавлення волі не передбачені відпустки, обмежені можливості лікування після поранень за місцем проживання, а також відсутній вибір після повернення з полону – їм обов'язково доводиться знову повертатися до війська.

• Попри це, засуджені добровольці стали важливим ресурсом для оборони країни, демонструють високу ініціативність і відданість, а суспільство поступово має змінювати ставлення до людей, які оступилися, але намагаються спокутувати провину, захищаючи державу.