Газ, обстріли та холод: чому опалювальний сезон під загрозою і де одна із найскладніших ситуацій

Опалювальний сезон цьогоріч проходить в режимі підвищеної тривоги через постійні загрози обстрілів критичної інфраструктури та потреби швидкого реагування на аварійні ситуації.

Попри те, що в газосховищах країни запаси газу зараз на достатньому рівні, окремі міста України буквально замерзають через пошкодження критичної інфраструктури.

Найгірша ситуація з опаленням у прифронтових регіонах, а також у Києві та області.

24 Канал дізнався, чи вистачить Україні газу до кінця опалювального сезону, де ситуація з теплом є найскладнішою та як діяти громадянам, зокрема в столиці, коли опалення внаслідок обстрілів припиняється.

Які запаси газу в Україні зараз і чому відбувається економія?

Для 24 Каналу енергетичний експерт Юрій Корольчук розповів, що на початок опалювального сезону в газосховищах було закачано десь орієнтовно до 13 мільярдів кубометрів газу.

Через те що фактичний опалювальний сезон в Україні розпочався не у жовтні, а лише наприкінці листопада, це сприяло економії ресурсу. Зокрема початок грудня виявився доволі теплим, а споживання серед громадян доволі малим.

До цього всього додалися відключення світла, які були ще з жовтня у різних регіонах країни. Річ у тім, що під час відключень автономне опалення також не працює, якщо немає живлення.

Крім того, на жаль, ворог завдає по газовій інфраструктурі ударів. Усе це в кінцевому результаті призводить до непланованої економії газу в країні.

Експерт додає, що, найімовірніше, в сховищах на сьогодні орієнтовно залишається приблизно 11 мільярдів кубометрів газу. З такою ситуацією, закінчити опалювальний сезон цілком реально з навіть 7 мільярдами кубометрами газу.

Загалом щодо опалювального сезону, а саме щодо запасів газу в сховищах, ми мали доволі песимістичні прогнози. Втім вони не враховували таких обстрілів, які є зараз. Тобто те, що відбулася певна зупинка енергосистеми, не лише енергетичної, але й газової в комплексі,
– додав Корольчук.

Нагадуємо! Опалювальний сезон торік Україна закінчила з показником у близько 5,4 мільярда кубометрів газу, що є найнижчим показником за останні 11 років, писало ExPro.

Натомість як розповів під час розмови з 24 Каналом експерт у галузі енергетики Святослав Павлюк, за останніми даними, Україна зараз імпортує менше кубометрів, аніж може.

Павлюк також додає, що економія газу ґрунтується на тому, що населення не отримує того опалення від великих теплових електроцентралей. А тому сказати, з яким балансом газу закінчиться опалювальний сезон, дуже важко.

Останні дані говорили про те, що в нас його збережеться більше, ніж минулого року,
– підсумовує пан Святослав.

Де найгірша ситуація з опаленням?

За словами Корольчука, наразі найгірша ситуація з опалювальним сезоном в Києві та області, також страждає Дніпро, Харків, Одеса та інші міста й області.

Нагадуємо! Як повідомила прем'єр-міністр Юлія Свириденко, одні із найскладніших ситуацій з газопостачанням спостерігається у прифронтових регіонах України – Чернігівська, Харківська, Сумська, Донецька, Запорізька, Миколаївська та Дніпропетровська області. Крім того, особливо важко в Херсонській області. Наразі компанія "Нафтогаз" забезпечила тисячі домогосподарств електричними та газовими обігрівачами, а додаткове обладнання продовжують завозити до постраждалих районів.

Загалом Київ є одним із найбільших споживачів газу серед інших міст України, адже тут живе десь 4 мільйони людей, які усі є споживачами газу, зокрема і централізованого,
– каже експерт.

• У теперішній ситуації, яка склалася навколо столиці, опалення в Києві вимикають саме через пошкодження обладнання через удари росіян, а не через дефіцит газу.
• Навіть після того, як закінчується ремонт на електроцентралі (ТЕЦ), у звичайний режим роботи вона все одно не може увійти. Тепло поступово подається, але в значно меншій кількості, а тому температура у квартирі за будь-яких обставин буде опускатися.
• Крім того, ворог фактично розбив так зване "енергетичне кільце" навколо міста. Тобто йдеться про об'єкти, що виробляють електроенергію, розподіляють її тощо. А реальні ремонти можливі за таких обставин лише навесні.
• Відтак графіків відключень в Києві майже немає, а є лише постійні аварійні відключення. На сьогодні місто забезпечується електроенергією всього лише на рівні 30%.

Водночас Павлюк зауважує, що швидше за все, перебої з постачанням тепла надалі зберігатимуться. Попри те, що енергетики намагаються повернути тепло, для частини будинків все ж не буде змоги відновити постачання до плюсових температур.

Ми будемо бачити реально картину тільки тоді, коли буде спроба запустити будинки й назад залити воду, і тільки тоді ми будемо знати, які в них шанси. Інакше треба шукати інші способи теплопостачання цих будинків,
– додає експерт Павлюк.

У нас була ситуація, коли величезні теплоцентралі не працюють зараз. І обсяг споживання там величезний, тому що населення промерзає.

• Ще раніше в мережі з'явилася інформація про нібито графіки обмеження щодо постачання газу. Втім в "Нафтогазі" цю інформацію спростовують та додають, що в жодному місті України обмежень немає і вони не плануються.
• Як повідомив мер Києва Віталій Кличко, станом на 19 січня, комунальники продовжують працювати, щоб подати тепло в будинки, які залишалися без тепла після атаки на столицю 9 січня. З 6 000 житлових будинків відновлюють подачу тепла ще до 32 багатоповерхівок, де найскладніші складні роботи. Переважна кількість цих будинків у Голосіївському районі.

Чи загрожує Києву повний зрив теплопостачання посеред зими?

Як розповідає Юрій Корольчук, ризик нових пошкоджень залишається, зокрема для тепломереж. Після попередніх атак на відновлення теплопостачання пішло близько 8 – 9 днів, і навіть тоді воно було не повноцінним.

Станом на зараз окремі будинки, зокрема в Голосіївському та Печерському районах, і досі можуть залишатися без тепла,
– каже експерт.

Зауважте! Вже 20 січня, внаслідок нічної атаки росіян, у столиці без тепла знову залишилося понад 5 600 багатоповерхівок, а весь Лівий берег залишився без водопостачання. Майже 80% будинків без тепла – це ті, куди лише нещодавно повернули постачання, пояснив мер Києва.

Наразі ключова проблема полягає в ушкодженні об'єктів ТЕЦ. Там є окремі блоки, що виробляють електроенергію, і блоки, які нагрівають воду та подають її через тепломережі. І у випадку пошкодження елементів – насосів, теплових блоків чи допоміжного обладнання – подача тепла стає неможливою.

Водночас навіть за відсутності обстрілів температура в багатьох квартирах у період морозів навряд чи перевищувала б 18 – 20 градусів. І це йдеться про ті будинки, які розташованих поблизу котелень або теплотрас,
– доповнює Корольчук.

Нині зосереджують всі ресурси на збереженні цілісності системи теплопостачання. У мережі вже з'являлися фото з розмерзлими системами та пошкодженими батареями в квартирах – це наслідок замерзання води, яка, перетворюючись на лід, розширюється і деформує металеві конструкції, незалежно від того, чи йдеться про чавунні, чи сталеві радіатори, пояснює співрозмовник.

• Головне завдання залишається без змін – забезпечити циркуляцію теплоносія в системі, навіть якщо його температура на вході в батарею становить лише 5 градусів. Цього достатньо, щоб система залишалася функціональною і не зазнала незворотних руйнувань.
• Опалювальний сезон рано чи пізно завершиться, а до наступного доведеться готуватися в умовах, коли загроза нових ударів по критичній інфраструктурі нікуди не зникає, а сама система вже має пошкодження.

Що варто зробити мешканцям столиці для проходження опалювального сезону?

Радниця голови Асоціації міст України Оксана Продан у коментарі 24 Каналу розповіла, що зараз головне завдання комунальних служб, енергетиків і мешканців запобігти замерзанню систем в Києві.

Натомість задача мешканців була виконана раніше, каже пані Оксана. Йдеться про вчасно оплачені послуги, реалізовані в будинках міські енергозберігаючі програми (в Києві вони, наприклад, були 70% за рахунок міста), обрані нормальні обслуговувальні компанії тощо.

Втім є проблеми, які стосуються окремих будинків, зокрема реформа житлово-комунальних послуг переклала на мешканців відповідальність за дії та бездіяльність їх сусідів. І якщо влітку члени ОСББ відмовились купувати за програмою Києва генератор, то сьогодні у всіх в будинку не качається вода.

Водночас у коментарі для 24 Каналу експертка у сфері енергетики Юлія Усенко каже, що враховуючи події, які трапилися на сьогодні, ситуація з теплом в столиці насправді не погіршилася, але повернулася до стану, який спостерігався приблизно тиждень тому.

Саме тому керівні компанії та ОСББ вже повинні оперативно вживати заходів для збереження внутрішньобудинкових систем опалення. Наприклад, лопання батарей мають серйозні наслідки для власників квартир.

У разі прориву системи вода швидко поширюється по стояках і поверхах, що може призвести до масштабних підтоплень, пошкодження підлоги, стін і майна як у самій квартирі, так і в сусідів.

Водночас Усенко додає, що мешканці самостійно не можуть розв'язати це питання. Відповідальність за організацію таких дій покладається на керівників ОСББ, управляючі компанії.

• Вони мають діяти за затвердженими протоколами, координувати свої дії з теплопостачальниками, а ті, своєю чергою, – взаємодіяти з іншими профільними службами.
• Особливо важливо не зволікати з рішеннями та не відкладати їх до нічного часу, адже зі зниженням температури ризик пошкодження будинкових мереж суттєво зростає.

За словами Усенко, у разі завдання шкоди внаслідок перебоїв або відсутності теплопостачання постраждалі мають право шукати відповідальних і відстоювати свої порушені права не лише самостійно.

Для того, щоб ініціювати питання відшкодування збитків, мешканцям необхідно щонайменше звернутися до відповідних служб і зафіксувати факт пошкодження. Без офіційних звернень та документального підтвердження розраховувати на будь-яку компенсацію буде складно,
– каже вона.

Окремо звертається увага на роль міської влади. Експерти вважають, що КМДА вже зараз варто готувати та надавати консультації щодо алгоритму дій у таких ситуаціях.