Інфляція в Україні знижується: що це означає для економіки і гаманців

Що відомо про інфляцію в Україні?

За підсумками 2026 року вона знизиться помірно – до 7,5%. Що таке інфляція, і якою вона мала б бути – пояснює 24 Канал.

Інфляція – це зростання загального рівня цін на товари й послуги протягом певного періоду часу. Це визначення закріплене в методиці розрахунку індексів споживчих цін Держстату.

Нацбанк прогнозує, що зниження інфляції триватиме в найближчі місяці – насамперед завдяки тому, що в цінах відображатиметься ефект від вищих урожаїв 2025 року. Водночас на динаміку тиснутимуть масштабні руйнування в енергетиці – як через ринкові механізми, так і через адміністративні рішення.

У другому півріччі 2026 року, на тлі ефектів низької бази порівняння, інфляція може помірно пришвидшитися, однак за підсумками року знизиться до 7,5%.

Надалі регулятор очікує стале сповільнення інфляції:

• до 6% – наприкінці 2027 року;
• до цільових 5% – у 2028 році.

Це станеться завдяки скороченню енергодефіцитів, послабленню зовнішнього цінового тиску, зростанню врожаїв і поліпшенню ситуації на ринку праці, хоча наслідки руйнувань в енергосекторі ще певний час стримуватимуть дезінфляцію.

Яким має бути "ідеал" інфляції?

Цінова стабільність – головна мета більшості центральних банків, зокрема українського Нацбанку. Йдеться про стан, коли домогосподарства та бізнес, ухвалюючи фінансові рішення, можуть практично не зважати на очікувані зміни середнього рівня цін.

Іншими словами, це ситуація, коли зростання цін настільки помірне, що людина не "підлаштовує" під інфляцію свої плани – чи брати кредит, інвестувати в бізнес, відкладати заощадження тощо.

• У більшості розвинених країн цінова стабільність означає підтримання інфляції в межах 1 – 3%.

• Для країн із ринками, що розвиваються, середньострокова інфляційна ціль є вищою і зазвичай становить 4 – 8%.

Зверніть увагу! В Україні середньострокову ціль встановлено на рівні 5% (для річного приросту індексу споживчих цін).

До слова, жоден центральний банк не ставить за мету нульову інфляцію, адже за такого рівня зростання цін економіка втрачає гнучкість, а ризики кризових явищ зростають.

Що ще відомо про монетарну політику Нацбанку?

• За словами голови Нацбанку Андрія Пишного, зниження облікової ставкидо 15% узгоджується з приведенням інфляції до цілі 5% на горизонті політики й водночас підтримає економіку.

• Цикл пом'якшення процентної політики розпочали на фоні стійкого зниження інфляційного тиску та зменшення ризиків, пов'язаних із зовнішнім фінансуванням.

• Окрім того, регулятор знизив прогноз щодо реального ВВП у 2026 році– через руйнування логістики та дефіцит електроенергії. Однак надалі низка чинників сприятиме пришвидшенню економічного зростання до близько 3 – 4% у 2027 – 2028 роках.