Китай шокував Кремль: не має інформації про передачу ядерної зброї Україні

Хитросплетіння подій почалося з гучної заяви російської розвідки: нібито Велика Британія та Франція збираються таємно передати Україні ядерну зброю, маскуючи це під власні українські розробки. Без будь-яких доказів Кремль розгорнув кампанію, що мала на меті залякати та розколоти міжнародну спільноту. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв навіть погрожував можливим застосуванням ядерної зброї.

На ці заяви активно відреагували у Лондоні та Парижі. Представник Великої Британії в ООН Стівен Дауті назвав їх «відвертою брехнею» та дезінформацією, наголошуючи на дотриманні договору щодо нерозповсюдження ядерної зброї. Його французький колега, Жером Боннафонт, також спростував звинувачення, назвавши їх «грубою дезінформацією без будь-якого фактичного підґрунтя».

Згодом на висловлювання Росії відреагував і Київ. Президент Володимир Зеленський назвав ці звинувачення вигадкою, припускаючи, що Москва таким чином намагається політично тиснути перед майбутніми переговорами про закінчення війни. Речник МЗС України Георгій Тихий також охарактеризував російські заяви як абсурдні.

У розпал цієї міжнародної дискусії світ чекав на реакцію Пекіна. Китай, який часто виступає на підтримку Росії, мав би підтвердити її звинувачення. Проте китайське Міністерство закордонних справ, в особі речниці Мао Нін, заявило, що не має інформації про ймовірну передачу ядерної зброї. Ця відповідь, хоча й нейтральна, була сприйнята як опосередковане відсторонення від російської риторики, адже Пекін завжди наполягав на неприпустимості ядерної війни.

Мао Нін також зазначила, що міжнародні зобов'язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї мають сумлінно дотримуватись. Вона закликала всі сторони зберігати спокій та виявляти стриманість, щоб уникнути ескалації ситуації. Ці слова підкреслили принципову позицію Китаю, який попри партнерство з Росією, дотримується своєї доктрини щодо ядерної зброї.

Таким чином, російські звинувачення, спрямовані на залякування Заходу, зіштовхнулися із єдиним фронтом заперечень та несподіваним дистанціюванням від свого ключового союзника. Цей інцидент показав, що навіть у складних геополітичних іграх є обмеження, які важко перетнути без шкоди для власних принципів та репутації.

Єдиними країнами в Європі, які володіють ядерною зброєю, є Велика Британія та Франція. Разом зі Сполученими Штатами Америки, які мають найбільший потенціал, вони забезпечують ядерне стримування для всіх членів НАТО. Це створює важливий контекст, в якому будь-які розмови про передачу ядерного озброєння є надзвичайно чутливими.

Раніше аналітики Інституту вивчення війни (ISW) припускали, що Москва може використати загрозу радіологічного інциденту в Україні для посилення інформаційного тиску і дискредитації Києва. Ця інформаційна кампанія Росії звинуваченнями у "брудних бомбах" та ядерною риторикою є продовженням системної стратегії залякування.

Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін, про що Global Times, заявила: «Китай принципово завжди наполягав на тому, що ядерна зброя не може бути використана, і ядерна війна не повинна вестись. Міжнародні зобов'язання щодо нерозповсюдження ядерної зброї повинні бути сумлінно дотримані».

Попри всі спроби Росії посіяти паніку та дезінформацію, міжнародна спільнота, включно з союзниками Москви, демонструє чітку позицію: ядерна ескалація є неприйнятною. Цей інцидент підкреслює важливість дипломатії та стриманості у вирішенні глобальних конфліктів і натякає на зростаючу обережність навіть серед тих, хто раніше був безумовним союзником.